За чотири повні роки навчання й регулярних поїздок додому вже зібрала в пам’яті чималу колекцію «потягових» сусідів. Подеколи вони ідеальні, інколи — нейтральні (й це теж по-своєму перфектно), буває, дратують неймовірно, а почасти — прямо-таки нестерпні.
Учора, наближаючися до свого місця в кінці вагона біля колоритного WC, ще здалеку почула характерний парфумерний «букет»: перша нота — «Чернігівське світле», друга — незрівняннy сушена риба та шлейф-чіпси, з ніжним смаком, авжеж. Майже пастораль. «Картина маслом» — словами відомого героя екрана.
«О, ні! — перша реакція в мозку. — Добре, що не горілка. Це вже бонус». Вітаємося. Пара, віком 27 років, та інший пасажир, котрому 33. Валіза влаштувалася собі в рундуці й вже запасається поп-корном. Потяг рушив. Ну, поїхали з піснею. (Це не до слова: вона справді буде, щоправда, трохи згодом.)
Конспект нашої 18-годинної подорожі, ймовірно, навіть тривіальний. Традиційно короткий огляд деяких аспектів зовнішньої політики. Зокрема про вектор поведінки гаранта на міжнародній арені. Почав мужчина віку Христа: «Який ЄС?! Нашо він Йому? Там нічого ж вкрасти не можна — і яка з того користь? Зате до нас прийдуть (навіть почнеться навала) педиків і лесбіянок! Хочете, шоб вони навчали наших дітей?!» — «Та ну, нє. Но діло не тіки в цьому. І Таможений теж не варіант», — переходить на українську той, що їде з дівчиною.
Потім невимушено(!) розмова перетікає до теорії Дарвіна. «Ти не розчиняєшся у світі вражень, як тварина. Ти мислиш, а отже, й живеш, як казав Декарт. І ти усвідомлюєш, що помреш. І тим ти людина!» — стверджує чоловік-33.
Далі, коли поповнили запаси випитого пива, сусіди дізналися, що цей же чоловік перечитав усього Достоєвського (найулюбленіший роман — «Ідіот»), згодом переповів їм соціальний устрій левів у прайдах і хвацько вивів моно-полілог на потребу вінчатись і моногамність у статевому житті. Він — компетентна особа в таких питаннях: має дружину й двох дітей. Зчинилася дискусія, оскільки пара живе у цивільному шлюбі, й зараз на стадії «пошуку ідеального партнера», а він їм: «У нас на Галичині кажуть, не шукай меду в сраці! Тобто якщо я взяв одну жінку, то й будуватиму з нею сім’ю, не скакатиму туди-сюди, якщо мені щось не до вподоби. Це не вихід!» Дівчина: «Правильно, нужно раз-га-ва-рі-вать...» Її хлопець: « Нє, ну а єслі ви нє падходіте друг другу, то што, нужно жить 40 лєт і мучаться вдвайом, а нє развадіться?!» ...Спаринг двох ментальностей і світоглядних систем.
Шість літрів хмільного напою як не було. Поповнення запасів дубль два. Друге коло розмови крутилося навколо дефініцій воля -сваволя. Певно, тут не обійшлося без «Світ як воля», подумалося мені. Словом, переповідати розмову заскладно, і тут нарешті мої сусіди потомились (пара заснула), «чоловік-33» ввімкнув на плеєрі італійську оперу(!), трохи посидів і вийшов із навушниками курити.
...Вагоном йшла жіночка-продуктовий агент: «Найкращі вареники, пиріжки з картоплею, мінеральна вода... Ні, ну майте совість, купіть хоч щось!»
Потяг ритмічно колихало. Із тамбура пивний сусід саме брав високі регістри : «Ааа-ве Ма-рі-ііі-я»...
Завіса.
