У листопаді я дивлюся багато фільмів. І от, нещодавно, один герой в кумедному серіалі відповідав скептикам, що він вірить у все – привидів, янголів і прибульців. Як добре, подумала я, жити у світі наповненому магічними істотами, символічними підказками й сенсами, що відкриваються не всім. Свіжа стаття із BBC тільки посилила мої роздуми – виявляється більша частина молодих британців вірить у привидів. Ну й вишенькою на торті став чоловік, що запропонував потоваришувати на ФБ – спостерігач і дослідник НЛО у котрійсь із, на його думку, аномальних зон.
Я так сміливо розкидаюся у цьому тексті напівмістичними термінами лиш тому, що сама не відношуся до мисливців за привидами чи прибульцями й ставлюся до всіх цих історій, як власне й ставляться до них скептики. Та разом з тим, я люблю пригадати часи, коли українська попкультура рясніла повідомленнями про НЛО, екстрасенсів і чупакабру. Наївність сюжетів, емоції героїв і моторошний закадровий голос – чудова ілюстрація початку 90-тих, коли замість мультиків ми полюбляли дивитися новини. Такі передачі є й сьогодні, зняті миготливою камерою і чомусь обов'язково вночі, проте це вже не мейнстрим, а так, на невибагливого до спецефектів любителя.
Ці роздуми повернули мені один спогад. В часи коли я іще не ходила до школи, або тільки-но розпочала, ми з татом уже мали важливу й філософську традицію – вечірніх прогулянок і розмов перед сном. Відчуваючи мій дитячий інтерес до тих магічних телеісторій, він не раз посеред прогулянки спинявся, дивився на небо й довго мовчав. Я нервувала й розуміла – щось відбувається. Раптом він показував мені пальцем на яскраву цятку поміж зірок і шепотів “то може бути НЛО”. Тоді ми пришвидшувалися, ніби тікаємо від інопланетян довгими темними вулицями, час від часу перевіряючи, чи невідомий летючий об'єкт і далі летить за нами. Серце моє торохкотіло від захоплення і переляку, та ми завше встигали втекти...
Я уже давно знаю, що то були супутники й далекі зорі, знаю, що куди б ти не йшов, а об'єкти, що високо над тобою в небі, здається тебе переслідують. Проте завдяки тату я іще знаю, яке це задоволення, дозволити собі вірити у те, що хочеться...
P.S.: І ото поки цей текст вичитувався, Пентагон знову відкрив відділ для досліджень НЛО
