Присвячене міграційній кризі на кордоні Білорусі та Європейського Союзу засідання Ради національної безпеки і оборони, що відбулося цієї середи, нагадало мені позаминулу зиму. Спершу з Китаю, потім з усього світу надходили новини з кожним днем все страшніші, а українська влада довгі місяці не те що навіть не замислювалася про стан медичної інфраструктури про ліжка, про концентратори, про виробництво кисню. Під шумок тодішнього змагання за крісла в Кабміні з України дозволили вивезти всі запаси засобів індивідуального захисту. До речі, хтось чув про результати розслідування? Навіть після 75 тисяч офіційно на сьогодні померлих це питання хоч когось зацікавило?
Ось і щодо мігрантів на західних кордонах Білорусі, що це зброя кремлівської гібридної війни, стало зрозумілою ще в середині літа. І вже тоді далеко не я один на сторінках «Дня» (№109-110, 2021). «Мігранти: польові випробування російської зброї гібридної війни біля українських кордонів» «Мигранты: полевые испытания российского оружия Гибридной войны у украинских границ») попереджав, що вся ця зібрана російськими та білоруськими спецслужбами критична маса мігрантів одного чудового моменту може виплеснутися через білорусько-український кордон. — Адже дестабілізація ситуації в Україні є одним із основних пріоритетів Кремля. Минуло 3 місяці. Литва, Латвія, Польща за цей час перекинули на схід війська, по всій довжині, нехай поки за допомогою тимчасових споруд, зміцнили кордони. А в Україні на загрозу, що перетворилася з літа з потенційної на реальну, РНБО звернула увагу лише в середині листопада. Було не до того — три місяці виправляли помилки у списку злодіїв у законі.
Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський розкрив деталі запланованих РНБО заходів. — Збираються визначити та посилити найпроблемніші ділянки кордону додатковими підрозділами Національної гвардії та поліції. А щоб цей куций план виглядав солідніше, зібралися залучити також і сили наявної у більшості областей за межами столиці та кількох великих міст переважно на папері територіальної оборони. Звичайно, непогано, що криза спонукає до роботи щодо її створення хоча б у північних регіонах. Але знадобляться місяці, щоби навчити цих людей. Утім, кілька років, якщо реально.
Наскільки це допоможе? Відповідь у кадрах, що надходять останніми днями з кордону Білорусі та Польщі, де тисячні натовпи мігрантів не завжди вдається стримати навіть за допомогою відсутніх на українсько-білоруському кордоні тимчасових споруд. Ну і як тут не згадати про те, що українські правоохоронці, на відміну від своїх польських колег, не зможуть цілком розраховувати на підтримку місцевого населення. Серед мешканців Полісся, які роками промишляли незаконним видобутком бурштину, знайдеться чимало тих, хто сприймає українських силовиків як не меншу загрозу. І схоче заробити на доправці мігрантів від білоруського кордону до кордону з ЄС.
Багатьох в Україні обурили слова депутата Бундестагу соціал-демократа Нільса Шміда, що біженців, які прориваються з території Білорусі до ЄС, можна було б розмістити у фільтраційних таборах на території України. Секретар РНБО Олексій Данилов уже озвучив жорстку відповідь на цю пропозицію. Поспішаю засмутити пана Данилова, зважаючи на рівень підготовки українських силовиків до захисту північного кордону, доведеться змиритися з неминучістю створення таких таборів. Значну, якщо не більшу частину біженців, якщо білоруські силовики поженуть їх у бік України, ми стримати не зможемо. — Час, що був у нашому розпорядженні на підготовку до протидії цій гібридній атаці, бездарно втрачено, серед інших і з його власної вини.
Разом з позачерговим засіданням РНБО ще однією новиною цієї середи стала стаття заступника Олексія Данилова Руслана Демченка, присвячена поточним загрозам реалізації російського плану щодо знищення України. Незважаючи на, здавалося б, глибину аналізу, список загроз у ній страждає на очевидну неповноту. За всіх мобілізованих проти України Москвою ресурсів, що з міграційною загрозою з боку Білорусі, що, скажімо, з нинішньою енергетичною кризою, за всієї очевидності цих загроз ще влітку, це не Путін і навіть не Лукашенко на весняному та літньому мінімумі цін не закупили газ і вугілля, не зміцнили за перших ознак загрози українсько-білоруський кордон. Ця нездатність до передбачення та планування в масштабі хоча б кількох тижнів, злочинна бездіяльність української влади перетворює російські плани на реальні загрози. Це не Путін, а цілком конкретний список осіб на Банковій та Грушевського має значитись у списку головних загроз Україні під номером 1.
