Взагалі то слово «глибина», яке і в українській, і російській мові означає тотожні поняття. В образному сенсі воно використовується з метою показати щось вартісне, досконале (глибокі знання, любов – до глибини душі тощо). Історики часто слугуються цим словом для характеристики тяглості, генетичного наслідування поколінь, досліджень генеалогії народів, родин…
Але є інше поняття глибини, яка сприймається не інакше як – дно! В контексті новітньої російсько-української війни наш супротивник все частіше вдається до словосполучення «глубінний народ». З огляду на московську гібридність усього і вся – важко достеменно здогадатися, що ж вони самі вкладають в це поняття?! На поверхні, аби запудрити мізки, звісно, використовуються наративи на кшталт «сільного героіческого народа с історіческімі корнями», а насправді?..
З огляду на події дня сьогоднішнього «глубінний російський народ» – зомбована маса, яка на тваринному рівні підтримує свого вожака-тирана, ні на хвилину не задумуючись про наслідки його безумної політики. Соціологічні опитування в різних усюдах московії стверджують в думці, що цей народ з глибинки справді знаходиться на самому дні людської моралі. Поодинокі виступи «просвітлених» чи тих, хто «раскаялся» не впливають на ситуацію в країні, що розв’язала війну.
«Глубінне» російське населення свого дна досягало не за рік-два, воно прагло до нього століттями. «На днє» Максіма Горького – це про них. «Преступлніє і наказаніє» Достоєвського – в копілку, як і сатиричні твори Салтикова-Щедріна і нашого Чехова… Вони звикли жити «на дні», в рабстві, холуйстві, жлобстві, протиставляючи себе всьому світові. Їхній Ванька-дурачок на обідраній печі, і Ємєля з переляканою щукою в руках, яка чомусь має виконувати його дурні забаганки, як і пушкінська «золотая рибка» – вершина мокшанської моралі. Вони так звикли.
Пригадуються недавні часи, коли Православна церква України отримувала Томос. Знаєте яким був останній контраргумент «гюндяєвців» проти рішення Вселенського патріарха? «Мы правы, потому, что… нас больше». Цей аргумент орда використовує здавен. Присутній він і в сьогоднішній війні, коли росіяни намагаються завоювати сусідній народ тим, що їх «больше» й відповідно в них більше не лишень зомбованої живої маси, але й смертоносного заліза. Така страшна несправедлива, антихристиянська, антиморальна логіка.
Вони не знають, що таке самоосвіта, аналіз, пошук істини. 75 відсотків населення РФ досі черпає новини про війну з екранів власних «зомбоящиків». Чи не тому така ж кількість населення підтримують війну з Україною, відчуваючи при цьому садистські позитивні емоції від війни, як гордість і радість за свій народ?! То ж напрошується запитання – а чи потрібні таким людям блага цивілізації?! Схоже – ні. Вони, як ті примати, просто не вміють ними користуватися, або використовують їх на шкоду собі й оточуючим.
… Останнім часом в соціальних мережах активно розповсюджуються аудіо перехоплені розмови російської солдатні, яка вдерлася в Україну, зі своїми батьками. Не буду вдаватися в їхній зміст – вражає манера спілкування сина із рідною матір’ю. Вони спілкуються… матом. Страшним мокшанським матом! Відчуваються, що це звична манера в їхніх родинах. Про яку мораль цього «глубінного народу» можемо говорити?! Її просто немає. Тому єдиний порятунок від них – повна ізоляція. Як – звірів у зоопарку.
