— Колектив нашого вузу звернувся з відкритим листом до всіх людей, для яких честь, совість, відчуття власної гідності та свобода не порожні слова, а норма, сенс життя: «Почуйте правду про нашу країну».
Над нами нависнула страшна загроза братовбивчої війни. Цю загрозу намагаються втопити, заговорити в морі цинічної брехні, лицемірства, подаючи все, що відбувається в нашій країні, з точністю до навпаки.
Вигадані факти про нібито утиски російськомовного населення нашої держави абсолютно не відповідають дійсності. В Україні, у тому числі і в південно-східних областях, і в Криму ніхто не загрожує і не може загрожувати російськомовним людям. Ми вільно спілкуємося російською й українською мовами в будь-якому регіоні нашої країни. У нас немає мовних бар’єрів, немає національної ворожнечі, як це анонсують російські ЗМІ. В одному лише Харкові абсолютно мирно живуть представники 18(!) національностей. У нас в Університеті вчаться студенти практично з усіх областей України, а також із Росії, Білорусі, Китаю, Ірану, Нігерії.
Проблеми України — загальні для всього пострадянського простору — це корупція, хабарництво, непрозорість правової системи, подвійні стандарти. Проте ми впевнені в тому, що це наші проблеми, і вирішувати їх ми будемо самі.
Дикою є для нас аргументація, на підставі якої введені війська Російської Федерації на територію України. Якими б «благородними» гаслами ця операція не прикривалася — мовою міжнародного права це називається інтервенцією. Згадуються похмурі події нашої загальної історії — початок Другої світової війни 1939 року, введення радянських військ до Будапешта, Праги.
На території нашої суверенної країни, як у себе удома, «гуляють» військовослужбовці, їздять бронетранспортери, без розпізнавальних знаків, «посланці дружньої країни» вивішують російські прапори на державних установах України...
Ми не хочемо, щоб зіткнулися братні народи, щоб один народ перетворився на завойовника іншого!
Нас єднають багаторічні творчі та просто людські контакти. Нас тішить спілкування на міжнародних фестивалях: «Харківські асамблеї», «Музика — наш спільний дім», «Zadjazz-фест», «Харківський бузок», «Аніма» у нас в Харкові, «У гостях в Айвазовського» у Феодосії. За роки незалежності наші студенти взяли участь у багаточисельних міжнародних конкурсах, наукових конференціях і олімпіадах, які також проходять і на території РФ (Москва, Санкт-Петербург, Ростов-на-Дону, Курськ, Білгород та ін.); творчі зв’язки склалися у викладачів і студентів нашого університету з музикантами, діячами театрального мистецтва Москви, Санкт-Петербурга, Ростова-на-Дону, Новосибірська, Нижнього Новгорода, інших вузівських центрів Росії. Ми безмежно їх цінуємо та пишаємося багато в чому спільністю професійних виконавських шкіл, спільними великими вчителями.
Не можна дозволити політикам грати долями народів, які пройшли такий довгий спільний шлях і так близько пов’язані між собою узами дружби, спорідненості, духовності та культури!
Наш народ вибрав свободу, незалежність і за це заплатив дорогою ціною — людськими життями. Давайте зупинимося! Ми століттями жили, підтримуючи один одного і допомагаючи один одному. Наш вуз має багато угод про творчу співдружність із представниками різних країн світу, і в першу чергу — Росії. Давайте разом створимо належні умови для їх розвитку, для побудови такого суспільства, в якому б панували мир, любов, гармонія та його величність Мистецтво!
Тетяна ВЕРКІНА, ректор Харківського національного університету мистецтв ім. І.Котляревського, піаністка.
