Недавно виповнилося рівно вісім місяців, як героїчний український народ мужньо бореться на своїй землі з російськими окупантами, поступово звільняє від «другої армії світу» захоплені у перші дні війни українські міста і села, а на визволених територіях відбудовує зруйноване ворогом мирне життя. У нашій боротьбі ми відчуваємо величезну підтримку і допомогу всього цивілізованого світу, у тому числі й народу сусідньої братньої Словаччини. Її президент пані Зузана Чапутова, прем’єр-міністр Едуард Геґер, увесь уряд, жителі невеликої, але мужньої країни, з перших днів російської агресії відкрили українцям свої домівки і серця. Та, на жаль, не кожен. Тому дуже болить, коли розумієш, що від тебе відвернулася та людина, від якої ти цього не чекав…
Відкритий лист моєму словацькому другові
Агой, Петер!
Сьогодні, 22 жовтня, була тепла, хоча й хмарна субота, і я збирався поратися в осінньому саду. Однак з самого ранку мусів сидіти в укритті: у нас двічі цього дня звучали сигнали повітряної тривоги – російські війська як і вчора, як позавчора, як позапозавчора атакували українські міста і села… Країна-терорист сьогодні випустила по Україні 36 ракет. Цілилися найперше в електростанції, водогони, лікарні, школи, житлові будинки у прифронтових Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській, Миколаївській, Сумській областях, а також у Хмельницькому, Рівному, Луцьку, Ковелі. Луцьк і Ковель, Петер, далеко від росії і навіть від фронту – 900 км. Це як від Бардійова до Мюнхена.
Після серії недавніх нищівних військових поразок у Харківській, Донецькій та Херсонській областях путін, напевно, зрозумів, що своєю армією п’яних мародерів війну з на полі бою з українським військом, яке захищає свою Батьківщину, росія ніколи не виграє. Тому переніс основні ракетні удари по об’єктах життєзабезпечення міст України: підприємствах, які виробляють електрику, тепло, продукти харчування, подають у квартири воду.
Ракети летять в Україну, Петер, за наказом путіна. Того самого, путіна, якого ти недавно вітав з днем народження і бажав йому скоріше перемогти нацистів. До нацистів ти зарахував і мене та мою родину. Бо в Україні, за версією путінської пропаганди, усі, хто не здався окупанту і не відмовився від свого прабатьківського кореня - нацисти. І ти йому повірив.
Ще недавно ти приїздив зі своєю Геленою до мене в Україну в гості і не вважав нацистом ні мене, ні моїх співвітчизників. Ми гуляли набережними Ужгорода, у замку Мукачева, відвідували мальовниче Міжгір’я, легендарну Колочаву і ти не боявся, що українські нацисти будуть тебе тероризувати. Ти багато разів приймав у себе вдома у Бардієві і Шарішськвй Чєрній мене і мою родину і не боявся, що вночі, як справжній нацист, я вкорочу тобі віку. То що сталося з тобою тепер?
Ти віриш і поширюєш у ФБ висловлювання якогось анонімного депутата (?) Європарламенту з Ірландії, який каже, що «влада США, ЄС та Ізраїлю є терористами» і не віриш мені, що армія путіна чинить в Україні геноцид: вбиває десятки тисяч (!) мирних людей, серед яких немовлята, літні і немічні люди, вагітні жінки; знищує тепло- й електростанції, водогони - щоб українці в холодну пору не мали ні світла, ні тепла; щоб мільйони людей відмовилися від своєї Батьківщини і тікали у світ за очі, або гинули від холоду, голоду, масового зараження інфекційними хворобами, або ставали колаборантами. Бо путін сказав – України не було і немає, її придумав ленін. Його здичавілі солдати ґвалтують українських жінок і дітей, грабують і мародерять, його пропагандисти 24 години на добу брешуть світові, що вони мирні голуби, а українці - нацистські яструби. І ти віриш пропагандистам з телевізора, а мені - ні.
Я можу зрозуміти ірландського депутата – його батьківщина далеко від росії і москалі ніколи не плюндрували її. Я не розумію тебе - адже у Бардієві москалі були у 1914, 1944, 1968 роках і демонстрували твоїм предкам, та й тобі, свою «цивілізацію». Особисто ти забув кров «Празької весни» і терор часів «нормалізації», коли розумних, чесних і порядних чехів і словаків репресували тільки за те, що вони були патріотами своєї країни і не бажали коритися диктату москви? Один з них – твій легендарний земляк з Курова всесвітньовідомий академік Микола Мушинка, який у той час з університетського професора в одну мить став пастухом телиць, а потім - кочегаром у Пряшеві. Зустрінься з ним, послухай його розповідь, може й у твоїй голові настане просвітлення.
Я можу зрозуміти ірландського депутата – його батьківщина далеко від росії і москалі навряд чи колись туди дійдуть. Я не розумію тебе, адже у випадку знищення України москалі не зупиняться на лінії: Чієрна-над-Тісов - Вишнє Німецьке - Убля. Прийдуть вони й у Пряшів, Бардіїв, Шарішську Чорну, як у лютому прийшли у Чернігів, Ірпінь, Бучу, Ізюм, Охтирку, Каховку… Прийдуть і сплюндрують твою гордість – град у Левочі, як сплюндрували Святогірську Лавру на Донбасі, понівечать Радніцке наместє у Бардієві, як понівечили найбільшу площу Європи у Харкові, зруйнують Музей Української культури у Свиднику, бюст О.Духновичу у Тополі і меморіальну дошку О.Павловича у Шарішському Чорному, як зруйнували меморіали філософа Григорія Сковороди у Богодухові Харківської області, художниці Марії Приймаченко в Іванкові Київської області, музей українських старожитностей у Чернігові. Бо варвари нищать УСІ святині інших народів, нищать усе, що не прославляє ЗВЕРХНІСТЬ ЇХНЬОЇ нації. Бо вони і є нацисти.
Ти думаєш, що окупанти не чіпатимуть особисто тебе і твою родину? Наївна простота! Спеціальна представниця генсека ООН з питань сексуального насильства у конфліктах Праміла Паттен заявила нещодавно, що найстаршій жінці, зґвалтованій російськими солдатами в Україні, було 82 роки. А твоя Гелена молодша. Я вже не кажу про невістку і внучок. Що робитимеш, коли у твоїй присутності російський солдат: бурят, тувинець, чечен, дагестанець, мордвин, калмик чи якут - буде глумитися над ними, як це вони уже півроку роблять в Україні? Будеш розказувати їм, що ти не любиш Америку, ЄС і тому вони мають поважати твою родину?
Ти вважаєш світовим терористом і агресором США та ЄС, але не росію. Тим часом твої діти і внуки вчилися і працюють чомусь не в росії, не в Білорусі, не в Північній Кореї, не в Венсуелі, не в Нікарагуа і навіть не в Китаї, а в Євроунії, Британії, Сінгапурі. Ти у них питав, кого вони вважають світовим терористом, а кого цивілізованим світом?
Кремлівські гебельси накачали своєю ідеологічною отрутою десятки тисяч Петерів у Словаччині, мільйони Фріців, Франсуа, Арпадів і Роберто у Європі, які готові закрити очі на масовий геноцид і злочини проти людяності у сусідній європейській країні у ХХІ столітті лише заради дешевого газу від путіна. Як майже 90 років тому, заради дешевого хліба від сталіна, закривали очі на штучно створений москвою Голодомор, що забрав життя 8 мільйонів українців і довів людей у житниці Європи до канібалізму. А співучасть в злочині – тяжкий гріх.
…Кожен, хто прийшов у цей грішний світ, починаючи свою мандрівку у Вічність обов’язково зупиняється перед воротами до раю зі сподіванням, що святий Петро відчинить їх перед ним - попри колишні земні гріхи. І якщо помилки молодості, чи необдумано вчинені проступки, він може й не пригадати тобі, то свідомо поширену світом сивою головою неправду - ніколи! Подумай, Петер, що ти скажеш своєму тезкові перед Святою брамою. Що однаково любив усіх слов’ян: і путіна з його вбивцями, і закатованих ними на своїй землі українців?
«Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він скоро втрачає все. Коли обирає свободу, має вирощений ним і ніким не відібраний хліб». Цю мудрість український народ засвоїв і цього разу не поступиться своєю Свободою, своєю Україною за жодну ціну. Вільні люди живуть і вмирають стоячи, а раби - на колінах.
Василь Ільницький, заслужений журналіст України
Ужгород
