Народ України та російська популяція. Путін отримав перемогу над пологовим будинком і дитячою лікарнею. Конашенков визнав строковиків у армії вторгнення і набрехав про плани української агресії та біологічну зброю. Чому в окупованих містах немає гауляйтерів.
Наприкінці другого тижня війни Путін зміг отримати найбільш переконливу до сьогодні перемогу: внаслідок російського обстрілу знищений пологовий будинок і дитяча лікарня в Маріуполі. Потерпіли 17 осіб. Усього в Маріуполі загинуло, за даними України, 1300 мирних мешканців.
На сьогодні Маріуполь – це символ путінської війни за «звільнення Донбасу», за «денацифікацію» і «демілітаризацію» України. Але це далеко не межа того, які ще випробування спіткають народ України. У Путіна немає опції зупинитися, здати назад. Сьогодні в Туреччині відбудуться перемовини міністрів МЗС України та РФ – Дмитра Кулеби та Сергія Лаврова. Шансів на те, що ці перемовини зможуть зупинити війну, практично немає. Путін зараз готовий перетворити Росію на відв'язану корабельну гармату, яка катається палубою, ламаючи переділки, корабельне начиння та стріляє на всі боки. Із того, що ми знаємо про Путіна – а за два з гаком десятиріччя ми, на жаль, мали можливість дещо дізнатися про нього – витікає, що повний провал планів швидкої перемоги над Україною призведе тільки до одного результату: переходу на режим тотального знищення України, стирання з лиця землі міст і масової загибелі громадян у ході віддаленого невибіркового обстрілу та бомбардувань із повітря. Єдине, що може зараз зупинити справжній геноцид українського народу, – це закрите небо, на що Захід поки не готовий.
Концепція змінилася
За два тижні Росія в цій війні встигла змінити все: концепцію, міфологію, цілі, декларований склад армії вторгнення.
Путін постійно стверджував, що воюють тільки фахові військові, немає ніяких строковиків. Після того, як у полон почали масово потрапляти саме строковики, російське міністерство оборони визнало участь солдатів строкової служби у війні в Україні. Тепер запевняється, що "майже всі" строковики виведені з території країни. Оскільки строковиків ніхто, звичайно, виводити не буде, то вони й далі потраплятимуть у полон, а генерал Конашенков продовжуватиме брехати.
За два тижні радикально змінилися цілі війни.
Першого дня війни: «Ми вторглися, щоб повалити нацистську хунту»
14-го дня: «Немає завдання скидання влади в Україні»
Змінилася міфологія війни. Оскільки міф про нацистів і бандерівців, росіян, яких кривдять в Україні та забороняють російську мову, розбився об відбірний російський мат, яким на чистісінькій російській матірній українці посилають російський військовий корабель, Путіна, його армію й усю Росію, потрібно було терміново придумати щось іще. Придумали. По-перше, намалювали папірець, де написано, що це секретний план нападу армії України на Росію у березні цього року. Те, що нападати на Росію, що має величезну військову перевагу, для України – безумство, в даному разі неважливо. По-друге, по всіх каналах розповідають про лабораторії з біологічною зброєю, якою Україна збиралася отруїти росіян. Немає щонайменших сумнівів, що найближчим часом по телевізору покажуть кіно з великою кількістю пробірок, на яких написано «чума», «холера», «ковід», і який-небудь Аркадій Мамонтов розповідатиме, як «бандерівці» вже майже готові були з цими пробірками вторгнутися в Ростовську область і заразити людей холерою, а Білгород – чумою, але Путін їх випередив і всіх урятував.
Чому в окупованих містах немає гауляйтерів
Є декілька індикаторів, що дозволяють із упевненістю стверджувати, що Путін програє цю війну. Один із них – той факт, що в жодному з небагатьох окупованих російсько-фашистськими військами міст окупанти не поставили своїх гауляйтерів. Є ж зрадники – той же Шарій, Медведчук, Янукович урешті-решт. Є в українських містах члени їхніх партій. Відповідь на просте запитання, чому з членів проросійських партій не формуються окупаційні адміністрації, дуже проста: проросійські настрої в Україні з початку вторгнення практично зникли. Всі потенційні кандидати в гауляйтери чудово розуміють, що від ненависті, презирства народу, від народної відплати у разі їх співпраці з окупантами не зможе захистити ніяка російська армія.
Народ України та російська популяція
19 років тому Леонід Кучма представив світу свою книгу «Україна не Росія». Відтоді ця теза посилюється все новими доказами. За два тижні війни Україна з Неросії перетворилася на антипод Росії. Не у «Анти-росію», як люблять брехати в російському телевізорі, а саме в антипод, тобто в протилежність Росії.
Громадяни України та громадяни Росії в даний час є дві принципово різні спільноти.
Чим зараз займаються українці? Вони захищають свою землю. Допомагають загонам тероборони. Допомагають один одному врятуватися з-під обстрілу.
Чим зараз займаються росіяни? Намагаються врятувати свої гроші, стоячи в чергах до банкоматів, та до IKEA, сподіваючись встигнути наостанок купити дешево зручні меблі.
Чим займається Президент України? Організовує оборону своєї країни, звертається до своїх громадян і до світових лідерів із закликами не допустити знищення України та геноциду українського народу. Чи можна стверджувати, що діяльність Президента України відповідає реальним практичним інтересам кожного громадянина країни? Поза сумнівом.
Чим займається президент Росії? Спробами знищити сусідню країну. А ще спільно з урядом блокує рахунки громадян, намагається пограбувати іноземні компанії, націоналізувати їх. До переліку на націоналізацію увійшло близько 60 компаній, що оголосили про припинення роботи в Росії. Серед них Volkswagen, Apple, IKEA, Microsoft, IBM, Shell, McDonald's, Porsche, Toyota. Очевидно, що з Росією ще дуже довго ніхто не буде мати справ. Чи відповідає діяльність президента Росії реальним практичним інтересам кожного громадянина Росії? Вочевидь – ні.
Повертаючись до різних типів спільноти.
Українці – це народ, політична і цивілізована нація, тобто історично стала, політично самостійна спільність рівноправних і повноправних індивідів (громадян), наділених унікальною національною ідентичністю. Їх характеризують міцні зв'язки, що визначаються спільністю реальних практичних інтересів і наявністю політичного лідера, який діє в цих інтересах, але при цьому не має щонайменшого шансу стати диктатором.
Росіяни — це не народ, не політична, цивілізована нація, а популяція — сукупність особин одного виду, що має загальний генофонд, здатна до більш-менш стійкого самовідтворення, відносно відособлена географічно від інших груп. Перетворення на популяцію сталося завдяки повному відчуженню від влади, завдяки передачі всієї повноти влади божевільному диктаторові та встановленню тотального контролю над суспільною свідомістю за допомогою телевізора.
Ця відмінність формувалася роками, але за два тижні війни перетворилася на прірву, що розділила українців і росіян надовго, можливо назавжди.
