Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

За розкладом

4 вересня, 2014 - 18:39

Який чудовий ранок четверга, можна почати любити Батьківщину. Бо не любити сьогодні Батьківщину не можна - за це можуть покарати або позбавити премії. А любити треба. Бажано показувати свою любов своєю працею, своїм зовнішнім виглядом, своїми полум'яними промовами. Любити на все горло, що б там не було!

За розкладом любити Батьківщину краще перед обідом, потім можна зробити перерву на чай, подивитися телевізор або стрічку новин. Потім, залежно від того, що скажуть з екрану, вирішити: любити Батьківщину ще сильніше чи ще трохи почекати і піднапружитися потім.

Увечері можна любити Батьківщину теж, але краще ввечері посидіти на канапі. А краще любити Батьківщину вприкуску з салом і борщем, під звуки невщухаючої бандури.

Бо, якщо не любити Батьківщину, не буде за що любити дружину і дітей, яких потрібно відправити на навчання за кордон.

Просто так Батьківщину теж можна любити, але за інші гроші.

Раніше чиновник Н. теж любив Батьківщину, але більше любив свою роботу і гроші. Зараз же ситуація змінилася. Ні, гроші він як і раніше любить, проте глибоко в душі, так, щоб ніхто не помітив.

Саме тому зараз чиновник Н. роздає дітям синьо-жовті фломастери в місті Д. на сході України і змушує дітей малювати «Єдину Україну» і так само голосно любити Батьківщину.

Можливо, з цієї ж причини в місті З. позбавили премій чиновників, які брали участь в Антимайдані і тоді любили Батьківщину, але по-особливому, спеціально для інших людей.

Щиро любить Батьківщину чиновник П. Ні, правда, він сам перераховує гроші бійцям української армії і сам бере участь в оборонних діях. Але краще буде, якщо про нього теж скажуть. Не те щоб йому хотілося слави, просто згадати про нього, і йому буде приємно.

Усім цим чиновникам добре пасують прізвища «Двоєхвостов», «Лежадиванов», «Панібратцев», «Дурноголов», «Петрушкін», «Прищ». Однак їхні справжні прізвища, на жаль, не такі красномовні. Одне слово, не Салтиков-Щедрін.

І вся іронія в тому, що всі ми знаємо, про кого йдеться. Всі вони засідають у нудних сірих адміністративних будівлях, чиї пороги ми оббиваємо в пошуках довідок та інформації. І завтра до них підемо, якщо треба буде. Заодно запитаємо: як, дітлахи, що нового? Війна - не час розбиратися. Час заробляти «бонуси». На майбутнє.

Новини партнерів