Переважну її більшість становлять добре знайомі ще з 2014 р. «зелені чоловічки» - саме вони складають основу особового складу механізованих колон окупантів. За описами очевидців така типова колонна розпочиналася та завершувалася кількома машинами, укомплектованими старшого віку військовими, а середину (більшу частину) становили 18-21 річні солдати. Це до питання про «випадковість» присутності строковиків. Виглядає так, що від самого початку їх була більшість. Мешканці навколишніх сіл навіть порівнювали їх із телятами, яких ведуть на бойню.
Перші дні особливої агресії до мирного населення вони не виявляли. Хіба що десь магазин по дорозі грабанули. Місцевим мешканцям прибульці пояснювали, що вони тут, аби звільнити українців від нациків та захистити від НАТО. До речі, пересувалися вони на військовій техніці переважно 80-х рр. ХХ ст., нової було небагато.
Цей період завершився швидко – буквально за кілька днів. Вже перші бойові зіткнення, блокування доріг засвідчили – ні квітів, ні вітань не буде. А от партизанити – будь ласка. І тут з'ясувалося, що юний вік цих хлопчаків не повинен вводити в оману стосовно їхніх намірів – вони в Україні для того, аби вбивати. В Бахмацькій громаді «зелені чоловічки» розстріляли двох чоловіків (фактично – за смартфони), в Плиськівській громаді вбили чоловіка просто так – аби не виступав, в Сосницькій громаді застрелили жінку, що випадково опинилася не в тому місці та не в той час (влаштували хаотичну стрілянину), в Михайло-Коцюбинській громаді стратили двох підлітків... В Чернігові внаслідок обстрілів загинуло вже більше двохсот мирних мешканців. Тож без ілюзій.
З дисципліною у них так собі. Поміняти соляру чи бензин на харчі та самогонку – будь ласка, аби сторгувалися. Щоправда, був випадок, коли розплачувалися двохсотгривневими купюрами. Банк бомбанули? Всі магазини в місцях постійної дислокації ординців пограбовані. Улюблена справа «постояльців» - красти та їсти господарський скот, а також нишпорити погребами. Ймовірно, що солдатська форма діє на них як психологічна індульгенція. Мовляв, якщо вже опинилися в такому становищу, то можна робити те, на що за звичайного життя ніколи б не наважилися. Така собі зелена саранча.
Настрої – не дуже, адже втрати та небезпека для життя очевидні. Кумедний епізод стався в одній із громад Чернігівщини – орки на блокпосту запідозрили, що місцевий мешканець ближньої хати щось знає. Тож після його чергового дивного висловлювання вирішили за краще для себе кинути позицію та чкурнути куди подалі. Але не завжди так буває – роздратування окупантів зростає, відповідно ймовірність проявів агресії стосовно мирних мешканців – теж.
В цілому «зелені чоловічки» справді дуже нагадують звичайний «витратний матеріал». Але є ще «чорні чоловічки» - Росгвардія. За віком, оснащенням, завданнями, поведінкою вони інші. Це, переважно, чоловіки біля 30 та трохи більше років. Тобто у них ідеальне співвідношення знань, досвіду, фізичного стану. Техніка у цих підрозділів нова, якщо не новітня. Особисте озброєння, спорядження – сучасні. Вони не ходять в атаки, як звичайні солдати. Натомість приходять після того як. Яскраве свідчення тому – окуповані малі міста та селища Чернігівщини. За свідченням їхніх мешканців поведінка «чорних чоловічків» нагадує роботів, що реалізують закладену до них програму. Жодні сльози, благання, навіть кров їх не зворушать – навіть мускул не здригнеться. Їх тому навчали. Якщо цим створінням скажуть стріляти в беззбройний натовп – наказ виконають, ні – відійдуть. Кинути світлошумову гранати в кілька тисяч протестувальників, потравити їх газом (як у Славутичі) – без питань. Накажуть застрелити – застрелять. Вони прийшли до нас на роботу й не вагатимуться. Виступають грамотно, чітко дають зрозуміти чого хочуть. Без емоцій. Це так би мовити «професіонали», які «набили руку» на розгонах протестних акцій у росії та, ймовірно, в білорусі. Викрадення голів територіальних громад, старост, інших посадовців, вбивства та доведення до самогубств із політичною метою – це їхніх рук справи.
Якщо «зелені чоловічки» - знаряддя захоплення територій України, то «чорні чоловічки» - то інструмент управління захопленими територіями. Це обличчя окупації. Не лише за кольором форми, але й за підготовкою та функціями Росгвардію можна порівнювати з нацистським СС часів Другої світової війни. Сподіваюсь, що ставлення до цієї організації та осіб, причетних до неї, буде відповідним. У їхньому випадку ні на яке розкаяння чи переосмислення своїх дій сподіватися не доводиться.
Володимир БОЙКО, історик, Чернігів
