Маємо першу реакцію в Україні на рішення польського Сейму, який відмовився назвати Волинську трагедію «геноцидом», проте ухвалив резолюцію з формулюванням «етнічна чистка з ознаками геноциду». Аналогічне рішення раніше ухвалив Сенат Польщі. Перший президент України, голова громадського комітету «Примирення між народами», перебуваючи в редакції газети «День» на зустрічі з учасниками Літньої школи журналістики, не міг не відреагувати. Тим паче запитання про рішення польського парламенту щодо Волинської трагедії від учасників Школи прозвучало першим до нашого гостя.
Із самого початку спілкування, Леонід Макарович підкреслив, що “я буду дуже щирим, бо не думаю комусь сподобатися”. Такою і вийшла розмова...
«Надмірна політизація питання польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни, яку ми спостерігаємо цього року, не принесла жодної користі у наближенні нас до важкої правди про минуле, - сказав Леонід Макарович. - Більше того, заяви радикальних політиків з обох боків завдали серйозної шкоди багатолітнім напрацюванням, спрямованим на зближення наших народів. Із польського боку звучать безвідповідальні заяви про «геноцид поляків на Волині», які не відповідають ані історичним фактам, ані юридичним визначенням цього явища. Польські політики говорять лише про польські жертви, нехтуючи пам’яттю загиблих українців. Їхня риторика свідчить не про прагнення порозуміння з українцями, а про бажання повної капітуляції іншої сторони».
Цього дня першого президента можна було цитувати і цитувати. Наприклад: «Для того, щоб бути ефективною, владі потрібно мати сильний ідеологічно-духовний корпус»
Отримали по заслугах і 148 підписантів, які звернулися до польського сейму
«З боку громадськості в Польщі забракло тверезих голосів, які спробували б зупинити радикалізацію цієї теми, остудити гарячі голови радикальних політиків, - продовжив перший президент. - Українська ініціатива порозуміння, висунута Громадським комітетом примирення, не знайшла відгуку у наших сусідів, тому вкрай важливий діалог на громадянському рівні не відбувся».
«Українська політична і духовна еліта поділена на кілька груп: одна – проукраїнська, друга – проросійська. Але в кожної з них є елементи радянсько-філософського порядку. Як позбутися цього «бур’яну» в головах? Щодня «вибивати» із себе більшовика, раба і дурня», - ще одна рекомендація від Леоніда Кравчука
Ще більше обурення у Леоніда Макаровича викликала поведінка деяких українських парламентарів: «Заява 148 з них із закликом до польського Сейму визнати події на Волині геноцидом – безпрецедентний у світовій історії випадок, коли політики просять законодавчий орган іншої держави звинуватити у найважчому із злочинів представників свого народу. Це антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради. Ці 148 депутатів (більшість з яких ігнорує одну з найбільших трагедій в минулому України – Голодомор, що був злочином геноциду проти мільйонів українців) розтоптали нашу історію. Їхній безвідповідальний крок додатково радикалізував ситуацію в Польщі, додаючи аргументів тамтешнім антиукраїнським політикам. У результаті утворився дуже неприродний союз між польськими націоналістичними та прорадянськими, а то й відверто сталіністськими політиками в Україні. Їх єднає лише ненависть до України, а така платформа не може бути основою для тривалої і плідної співпраці».
Після розпаду Радянського Союзу, Леонід Макарович вийшов із лав комуністів і переусвідомив радянське минуле. За його словами, він часто перечитує викривальну книгу «Девять комментариев о коммунистической партии», яку навіть приніс із собою на зустріч
«Історія знає багато прикладів, коли тимчасово брали гору радикали, але врешті-решт завжди перемагав голос розуму, - підкреслив Леонід Макарович. - Так буде в українсько-польських дискусіях щодо важкого минулого. Напруження політичних пристрастей врешті спаде, і здатність спокійно аналізувати знову повернеться до більшості учасників суперечок. Саме тоді можна буде належно оцінити деструктивну роль окремих радикалів, які завадили зближенню наших народів, і не дозволити їм повторити цього в майбутньому. Врешті можна буде повернутися до спокійного вивчення минулої трагедії».
Подаровану серію «Бронебійна публіцистика» з бібліотеки газети «День», Леонід Кравчук сприйняв із великою радістю. Читати Леонід Макарович любить, тим більше, інтелектуальну літературу
Перший президент зазначив, що Громадський комітет буде всіляко сприяти тому, аби продовжилися історичні дослідження цієї теми, що спиратимуться передусім на документи того часу. «Адже порозуміння неможливе без розуміння того, що саме сталося в ті страшні 1940-і роки, а його поки що бракує як в польському, так і в українському суспільствах. Незважаючи на труднощі, ми й далі прагнутимемо наблизитися до правди. Ми розуміємо, що це наближення буде довгим шляхом, і ми готові до нього», - наголосив Леонід Кравчук.
Традиційно в ХІ літній школі «лектори» отримують спеціальні значки із логотипом коника Алегро, які є символічною перепусткою на Щорічний фотоконкурс «Дня», а також запрошенням до створення власного блогу на сайті газети
Спілкувалися і на інші теми – про зміни в українську Конституцію, шанси підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом, стартові позиції України на початку 90-х тощо. Детальніше про нашу розмову читайте в найближчих номерах «Дня».
Загальне фото на пам'ять. Леонід Макарович упевнений, що "росте покоління нових людей, які зовсім по-іншому думають і готові захищати своє, а отже Україна як держава живе і буде жити"
