Рев двигунів, кілька секунд напруження, і сигнал — «рушай!». В один момент із пірса київської набережної з місця зриваються 16 водних болідів. За чотири секунди спортивні човни, схожі на катамарани, розганяються до 100 км на годину (!), лишаючи за собою шлейф із мільйона дрібних крапель річкової води. Так у Вишгороді (на Київському морі) 29 липня розпочався один із етапів чемпіонату світу серед моторних човнів «Формула-1» на воді. За три дні змагань відбулися тестові та кваліфікаційні заїзди учасників, після цього — гран-прі України, а в останній день спортсмени позмагались за Кубок Президента України. До речі, це вперше за роки незалежності наша країна приймала один із етапів водного чемпіонату світу.
Нагадаємо, «батьками» водної «Формули-1» називають Дітера Шульца та Анджело Молінарі. Саме вони 1962 року збудували спортивні катамарани. Але перша офіційна гонка відбулася 1981 року в Монте-Карло. Сьогодні в змаганнях беруть участь катери з об’ємом двигуна до 2000 кубічних сантиметрів та з об’ємом від 3600 до 4500 кубічних сантиметрів. Керувати водними болідами допускаються тільки пілоти вищого класу, які мають ліцензію Міжнародної федерації водно-моторного спорту.
За всю історію водної «Формули-1» право проводити його виборювало небагато країн, зокрема, Китай, Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Катар, Португалія, Росія та інші. Тепер до них долучилась і Україна. Щоправда, серед восьми команд-учасниць, які представляли Італію (дві команди), США, Катар, Китай, Швецію, Об’єднані Арабські Емірати, Португалію, української збірної не було. Бо ж водні перегони — спорт для заможних людей (будівництво одного такого боліда, а їх має бути не менше ніж два в однієї команди, може коштувати й 100 мільйонів доларів)! Додайте до цього вартість обслуговування, транспортування та інші витрати з утримання суперкатера та його команди.
Однак, на думку голови Київської обласної державної адміністрації Анатолія Присяжнюка, навіть без власної команди Україна виграла від проведення цього чемпіонату. Головний виграш — підвищення інвестиційного іміджу нашої країни та приплив інвестицій у Київський регіон. «Тільки за перший день змагань, коли паралельно відбувався ще й інвестиційний форум Київщини, — говорить Присяжнюк, — вдалося підписати інвестиційні угоди про співпрацю майже на півмільярда доларів».
Перед стартом водного шоу Київська обласна державна адміністрація влаштувала невеликий концерт. Протягом 15 хвилин гостей та учасників «Формули-1» вітали: знаменита співачка Ніна Матвієнко та ансамбль ім. Павла Вірського. А от запланований на суботній вечір святковий концерт і парад феєрверків скасували, бо в Україні оголосили день жалоби через аварії на двох шахтах — у Луганській та Донецькій областях...
І от розпочалися перегони. Видовище справді було захопливим. Завдяки спеціальному дизайну спортивного катера (під час руху між його дном та водою утворювалась так звана водна подушка) здавалося, що боліди летять над водою. І тільки задня частина катерів трохи торкалася водяного шляху. Ефект водного польоту підсилювався й величезною швидкістю болідів. Уявіть — за чотири секунди катер набирає швидкість 100, а в процесі перегонів 200 — 240 км на годину! І це попри його значні розміри: вага — 390 кг, довжина — 6 м, ширина — 2 м. Пальне для болідів — спеціальний авіаційний бензин. За одну годину перегонів двигун спалює близько 120 — 150 літрів такого палива. Велика швидкість, кажуть учасники перегонів, досягається завдяки надсучасним технологіям. Зокрема, використання вуглеводневого волокна та кевлару, які застосовують при будівництві космічних кораблів та бронежилетів, роблять корпус катера дуже міцним і легким.
Щоб керувати таким суперкатером, спортсмен повинен мати хорошу фізичну підготовку, добру реакцію та бути справжнім віртуозом. У катерів, на відміну від автомобілів, гальм немає, а виконувати водні повороти доводиться на швидкості 150 — 160 км за годину. Паралельно треба слідкувати, щоб не зіткнутися з іншими учасниками змагання. Тому часто спортсменів водних перегонів порівнюють з пілотами бойових літаків. Ті й ті піддаються великим фізичним перевантаженням під дією великої швидкості. Так, при різкому збільшенні швидкості пілот боліда відчуває перевантаження, яке дорівнює перевантаженню пілота літака, що виконує окремі фігури вищого пілотажу. На поворотах пілоти катерів рухаються з прискоренням 8 g, тобто маса їхнього тіла збільшується у вісім разів. Тож за 50 хвилин водних змагань спортсмен може втратити до 5 кг ваги, а частота його пульсу зростає до 200 ударів за хвилину.
Подивитися на водні віражі, за оцінками організаторів, мало прийти близько 50 — 80 тисяч глядачів. Уздовж водосховища для них розмістили трибуни. Але поспостерігати за «Формулою-1» з трибун мали змогу тільки 30 тисяч глядачів та ще близько 600 іменитих гостей у VIP-ложах. Усі інші вболівальники дивилися водне змагання стоячи, розмістившись уздовж всієї набережної. Загалом же, за підрахунками організаторів, водні перегони в Україні завдяки прямій трансляції побачили в ста країнах світу майже 300 мільйонів осіб.
Проте найвигіднішу позицію мали таки українські вболівальники. «Я прийшов сьогодні, щоб на власні очі побачити легенду водних перегонів американця Скотта Гілмана, якого ще називають «водним Шумахером», — розповідає «Дню» київський вболівальник Сергій Дарчук. — Через проблеми зі здоров’ям кілька років тому Гілман був змушений покинути спорт та перейти на посаду менеджера команди Об’єднаних Арабських Еміратів. Але на останньому етапі змагання в Казані Скотт вирішив сісти за кермо боліда». Тому, каже хлопець, не виключено, що водна легенда повторить свій учинок в Україні.
Серед VIP-гостей на змаганні побували: голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов, президент Американської торгової палати в Україні Хорхе Зукоскі, директор ЄБРР в Україні Андре Куусвек, міністр оборони України Михайло Єжель та інші. «Оскільки не було української команди, то нема й за кого вболівати», — сказав «Дню» М. Єжель. На відміну від нього, головний натхненник спортивного дійства в Україні київський губернатор Анатолій Присяжнюк уболівав за чемпіона світу 2010 року з команди Італії — Самі Селіо.
Перше ж місце у світовій водній першості на українському етапі здобув пілот із ОАЕ Ахмед Аль-Хамелі. Друге — лідер загальної гонки цьогорічного чемпіонату, екс-чемпіон світу 2009 року американець Джей Прайс, який виступає за команду Катару. І третє — Самі Селіо. Після завершення перегонів «День» поцікавився в Селіо, як йому «ганялося» Дніпром. «Дуже добре, сподіваюся повернутися сюди ще», — сказав він.
Що мрія нинішнього чемпіона справджуватиметься як мінімум п’ять років, сподівається й голова Київської обласної державної адміністрації Анатолій Присяжнюк. Щоправда, свого слова ще не сказали міжнародні співорганізатори дійства. Але президент Міжнародної федерації водно-моторного спорту Рафаель К’юлі, який дає «зелене» світло на проведення в тій чи іншій країні будь-якого водного змаганням світового рівня, після завершення змагань натякнув: «Україна має дуже високі шанси». Адже, за його словами, цьогорічне змагання організували та провели на дуже високому рівні.
