До кінця 2012 року в десяти містах України відкриють оптово-роздрібні ринки сільськогосподарської продукції. Загалом у країні планується збудувати 25 таких оптових агромайданчиків, де виробники продаватимуть власноруч вирощену продукцію, зазначається в Державній цільовій програмі створення оптових ринків агропродукції. Для цього потрібно знайти 4 мільярди гривень (у тому числі 1,2 мільярда гривень з держбюджету).
Перші оптовики вже працюють у Львові, Донецьку, а нещодавно відкрився і в Києві. На цих агромайданчиках продають сільськогосподарську продукцію переважно оптом, хоча можливий і роздріб. «Будь-хто може приїхати на цей майданчик і, пройшовши ветеринарне дослідження якості продукції, продати її», — розповідає про роботу оптового ринку «Столичний» його директор Олексій Чумак.
Тож в Україні поступово освоюють європейський спосіб торгівлі аграрною продукцією, який знищує цінові спекуляції, кажуть експерти. І це добре, що українські виробники отримують майданчики, де можна за собівартість продати продукцію. Але українські оптовики стануть справді схожими на західні тільки за деяких умов, говорять опитані «Днем» експерти.
«У Європі дуже сильна конкуренція. І коли на цей ринок приїжджає товаровиробник, то йому «згори» не кажуть, яку ціну потрібно поставити. Як буде в Україні? Це питання відкрите», — пояснює керівник аналітичного відділу консалтингового агентства «ААА» Марія Колесник. За її словами, якщо на цьому торговельному майданчику за належної якості товару буде вільне ціноутворення, тоді проблем не виникне. А от ціновий диктат «зверху» знищить усі спроби уряду зробити українських фермерів цивілізованим продавцями, зазначає фахівець. І тоді, підсумовує Марія Колесник, європейського оптовика не бачити, як власних вух.
По-друге, за словами генерального директора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимира Лапи, вітчизняні оптові ринки сільгосппродукції повинні орієнтуватися на дрібнооптові компанії, невеличкі магазинчики, фастфуди, заклади громадського харчування. Якщо ж зроблять ставку на великі торгівельні мережі, тоді успіху навряд чи досягнуть. За його словами, роздрібні мережі хочуть отримати від постачальника продукції контракт на кількамісячні безперебійні поставки та можливість розраховуватися за придбаний товар через 2—3 тижні. Забезпечити такі умови український оптово-роздрібний ринок не може, бо на ньому торгують фермери, які сьогодні можуть привезти машину овочів, а завтра — ні. Окрім того, зазначає Володимир Лапа, надовго відриватися від господарства фермери не можуть.
Натомість в уряді запевняють, що покупці прийдуть. За словами міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Присяжнюка, статус оптового ринку передбачає видачу покупцеві в разі необхідності податкової накладної. Для дрібних фірм це дуже важливо, говорить міністр, бо під час податкових перевірок саме відсутність цих документів нерідко стає причиною непорозумінь між підприємцями та податківцями.
І наостанок. Експерти кажуть: щоб українські оптові ринки справді стали схожими на європейські, треба в перспективі запровадити систему торгівлі через Інтернет. «Тут (на оптовому ринку «Столичний». — Авт.) повинна працювати інтернет-торгівля», — коментує під час перевірки роботи ринку прем’єр-міністр України Микола Азаров.
Інтернет-торгівля, за словами фахівців, упорядкує ціни, пропонування продавців та покупців на сільськогосподарську продукцію. І тоді кожен фермер у режимі он-лайн зможе побачити, де й за яку ціну продається вирощений ним продукт.
