27 липня
Ми всі перебуваємо під його владою. Проте не молимося, не співаємо дифірамбів, не завмираємо біля його зображень. Лише вряди-годи визнаємо, що саме він круто змінює наші долі, думки, почуття. Коли він приходить із приємними новинами, з радістю кажемо: «Це сталося!». Коли приносить біду, резюмуємо: «Так трапилось...».
Його візитівка — несподіванка. У нього немає власних законів чи правил. У тих, хто потрапляє під його вплив, іноді просто бракує слів.
...Моя знайома, працюючи звичайним секретарем в одній з казенних міських установ, ніби за помахом чарівної палички і, до того ж, без сторонньої допомоги, ураз стала спеціалістом в обласній адміністрації. Звичайно, вона мріяла про підвищення по службі. Але... Що тут скажеш? Хіба що вкотре підтвердимо: його величність Випадок грає нашими долями.
А може, ми самі його провокуємо?