Віра Загородня

Вона іноді зціплює зуби і кусає губи, аби притлумити біль. Іноді гірко плаче, аби втамувати страждання. Що поробиш: Господь, творячи жінку, вготував їй таку долю — у тяжких муках, страждаючи, народжувати і потім до кінця життя турбуватися про дітей, своїх близьких....Вона часто безтурботно сміється...

18 квітня У баби Катерини, можна сказати, все позаду: і молодість, і діти, й кохання, й робота. Хоча ні, про роботу так не скажеш — вона, незважаючи на свій пенсійний вік, завжди у справах, у поспіху.Побачивши її, зупиняюся, щоб запитати, що вона шепче на ходу і заодно хреститься:— Здрастуйте, бабо...

5 квітняЯ можу одягнути найдорожчий і наймодніший одяг. Мій макіяж може просто кричати, привертаючи увагу всіх перехожих. Моє взуття може викликати захоплення модниць. Дорогі парфуми можуть стелитися вслід мені довгим і стійким шлейфом. Можна вийти на центральний майдан і довго там красуватися у...

3 квітняЗдрастуй, батьку. Вибач, давно не провідувала. Ось прийшла. Знаєш, дорогою пригадала, як ти вчив мене збирати гриби. Мені було років зо п’ять. Ти будив мене о четвертій ранку. Сонце ще сходило, а ми йшли до лісу. Ти зумисне, побачивши гриба, ступав ногою біля нього. Я йшла слід у слід....

22 березняМріяти можна по-різному. Можна свою мрію вирізати картинками з журналів і наклеїти кольоровою композицією на стіні. Можна нотувати їх на аркушах паперу, а потім із них робити літачки й пускати — хай летять, куди хочуть. А можна свої бажання писати фломастером на повітряних кульках і,...

21 березня Коли навалюється багато роботи, мені чомусь уявляється, що в моєму кабінеті насправді я не сама, — біля сусіднього столу працює ще хтось.Я закладаю папір до принтера, щоб надрукувати нашвидкуруч написаний матеріал, а той хтось замислено поглядає в мій бік, а потім заносить і кладе на...

Цієї ночі приходив батько. Уперше за останні тридцять років — відтоді як помер. Був, як завжди, неговірким. Удвох вирішили поїхати до рідного села. На нашій вулиці ми опинилися ніби враз — так буває лише уві сні або ж у кіно. День був сонячним і якимось радісно-піднесеним, як буває навесні — на...

14 березня Не уявляю свого життя без радіо. Як і більшість моїх односельців, я розпочинала день із його першими позивними. А коли гучномовець установили в центрі села, то в нас, підлітків, була своєрідна відмовка на зауваження батьків, коли ми пізно поверталися додому: «Радіо ще грало». Наш сусід...

24 листопадаЯ можу одягнути найдорожчий і наймодніший одяг. Мій макіяж може просто кричати, привертаючи увагу всіх перехожих. Моє взуття може викликати захоплення модниць. Дорогі парфуми можуть стелитися вслід мені довгим і стійким шлейфом. Можна вийти на центральний майдан і довго красуватися у...

1 листопада Старий Мирін живе ніби не в селі: його хата колись була на околиці. А тепер молоді поїхали у світи шукати кращої долі, старші сусіди померли, а хтось поїхав до дітей у місто. До його домівки навіть листоноша не заглядає, а залишає пенсію в крайній хаті — за два кілометри від...