Нагадаємо, що фестиваль стартував виступом чеської солістки Люціє Фішер Сілкенової (сопрано), львівського скрипаля Назара Пилатюка та Академічного симфонічного оркестру Львівської філармонії під керівництвом Айдара Торибаєва. У концерті прозвучали твори Густава Малєра, Бенджаміна Бріттена та Едвара Вільяма Ельгара. Триватиме форум до 5 червня, а головною сценою є Концертний зал ім. Станіслава Людкевича Львівської філармонії. У програмі лунають шедеври світової класики у виконанні зірок світового музичного мистецтва. Про перебіг ювілейних заходів «Дню» розказав генеральний директор Львівської філармонії Володимира СИВОХОПА.
— Тридцяті «Віртуози» відрізняються масштабністю. Вже виступили чотири різні оркестри, серед них — Київський камерний оркестр під орудою Романа Кофмана, цікаві солісти, прозвучали різноманітні програми, які супроводжувалися аншлагами. Тобто сподівання на те, що фестиваль має бути святковим, кожен день виправдовують себе. Наш фестиваль продовжує традиції, закладені ще 30 років тому, коли у Львів — центр європейської культури з’їжджалися найкращі виконавці з різних країн. Єдина різниця — що тоді це були виконавці з республік колишнього СРСР, а тепер приїжджають солісти та оркестри з Європи та США. Причому як зірки, котрі брали участь у фестивалі впродовж багатьох років і на яких ми завжди чекаємо з великим нетерпінням, наприклад, Олег Криса, Михайло Кац, Володимир Винницький, Наталія Хома, Борис Блох, так і ті, хто приїжджає на «Віртуози» вперше.
— Як формували програму фестивалю?
— Наш фестиваль в основному представляє класичну музику, тобто вже сама історія відібрала тих композиторів і ті твори, котрі є у «золотому» репертуарному фонді багатьох оркестрів, диригентів і солістів. Ми виходили з того, що можуть запропонувати солісти, дивилися, наскільки ці твори будуть актуальними у Львівській філармонії. Для прикладу, ми запросили на фестиваль колишню львів’янку Софію Соловій і, знаючи можливості її прекрасного голосу — колоратурного сопрано, попросили заспівати той репертуар, який виконується рідко: концерт називатиметься «Viva Amadeus», прозвучать фрагменти з опер Моцарта та Россіні. А нашому львівському скрипалю Назарію Пилатюку запропонували виконати скрипковий концерт Бенджаміна Бріттена — твір прозвучав на відкритті «Віртуозів», ми поєднали його із симфонією Густава Малєра, а співала Фішер Сілкенова. Отже, ми старалися поєднати концепцію, з одного боку, святкового відкриття фестивалю, а з другого боку — ставили мету щоб прозвучала класика сучаснішого періоду — ХХ століття. Чому Малєр був на відкритті «Віртуозів»? Тому що у травні Європа, а особливо — Австрія та Чехія активно поминають 100-річчя від дня його смерті, а минулого року виповнилося 150 років від дня народження цього всесвітньовідомого композитора та диригента. Чи, скажімо, такий спеціальний проект, який ми ще рік тому обговорили з Олегом Крисою: він пообіцяв, що подарує і «Віртуозам», і рідному Львову унікальний проект, який грають не всі скрипалі світової слави. Йдеться про п’ять скрипкових концертів, які Олег Васильович виконуватиме під назвою «Gala-Mozart» разом із Молодіжним симфонічним оркестром «INSO-Львів». Прозвучить знаменита симфонія «Концертанте» Моцарта, але Олег Криса візьме до рук альт, яким прекрасно володіє, а на скрипці гратиме його син — Петро Криса. Зацікавить публіку і колектив із Дніпропетровська — оркестр називається «Пори року», а диригує ним Дмитро Логвін. У Львові дніпропетровці об’єднаються з оркестром «Віртуози Львова», і подвійний струнний оркестр у концерті «Музичні меридіани» виконає твори Петра Чайковського та Родіона Щедріна, спеціально написані для такого великого складу музикантів.
— Цього року фінансові питання не стоять так гостро?
— Нам не хочеться бути залежним від підтримки влади, бо вона мінлива. Цей бюджетний рік ще не почався ні в місті, ні в області, відтак ми не маємо бажаного і сподіваного фінансування. Те, що отримали від міської влади, — мізер! Можна би було його й не давати... З другого боку, мусимо робити добру промоцію фестивалю, хочемо чи не хочемо, а мусимо продавати квитки, кошти від продажу яких, на жаль, не можуть іти на розвиток філармонії. Продаж квитків покриває незначною мірою фестивальні витрати — на приїзд солістів, поселення, виплату гонорарів. Наш фестиваль — європейського спрямування, і витрати на нього досить високі. З другого боку, мені приємно наголосити, що форум знаходить партнерів і спонсорів. Це банк «Кредит Дніпро» — дніпропетровський банк, який у день відкриття «Віртуозів» відкрив своє регіональне представництво у Львові. Також нас підтримують готелі, котрі із суттєвими знижками надають можливість для проживання нашим виконавцям.
— Програма велика, і фізично бути присутнім на всіх концертах не зможете. Ви вже визначилися, що слухатимете?
— Всі виступи, що відбулися до сьогодні, я послухав. І кожен вразив довершеністю, рівнем виконавської майстерності і різними музичними трактуваннями. Чекаю на ретро-пісні Анатолія Кос-Анатольського у концерті «Карпатське танго»...
— У кого виникла ідея створення саме такої програми?
— Це ініціатива нашого філармонійного колективу «Високий Замок» і його керівника Андрія Яцківа, який тривалий час спілкувався з Надією Андріївною Кос і віднайшов частину архіву Анатолія Кос-Анатольського, котра досі не була оприлюднена. Нині підготовка до програми триває — закінчується аранжування творів, співаки їх розучують. Мені здається, що це буде справжнє відкриття — причому не тільки для філармонії і для Львова. Анатолій Кос-Анатольський був особистістю в усіх сферах, в котрих працював: і як юрист, і як композитор, і як поет, і як виконавець.
— Ви аналізували, хто є ваша публіка?
— З роками публіка фестивалю змінюється. Добре, що приходять на концерти нові люди. Хай їх ще не так багато, як нам би хотілося, але вони є! Це публіка, яка працює у банківській і юридичній сферах, а також викладачі вищих навчальних закладів. Приходять і пересічні городяни. Часом по мові чути, що люди приїхали з Польщі та Росії. А часом національність слухача визначаємо за добірною американською чи німецько-австрійською вимовою. Приїжджають на наші концерти й сусіди — дрогобичці та тернополяни. Отже, люди цікавляться «Віртуозами». З другого боку, поменшало публіки фахового спрямування — шкода, що музиканти почали відвідувати фестиваль менше. Їм, звичайно, можна за це дорікнути, бо для їхнього фахового розвитку, педагогічної діяльності потрібно бачити ці концерти, потрібно чути — навіть для того, що самим збагатитися духовно. Але кожен робить свій вибір сам...
