Відзвучав останній акорд завершального концерту конкурсу, що проходив у Національній філармонії України. Визначено лауреатів і дипломатів, роздано призи. Переможці поїдуть стажуватися у Володимира Співакова — в Молодіжному симфонічному оркестрі Співдружності незалежних держав або навчатися в магістратах російських консерваторій.
Це перший конкурс, тому в його умовах поки що не було передбачене обов’язкове виконання творів композитора. Але для створення атмосфери в залі своєрідною увертюрою до концерту стало виконання Камерним хором імені Бортнянського Чернігівської обласної філармонії під керівництвом Івана Богданова Хорового концерту №34 «Хай воскресне Бог» Бортнянського, а фіналом — Квінтет Бортнянського для скрипки, альта, віолончелі, арфи і фортепіано у виконанні київського Квінтету, що теж має ім’я композитора.
Організували конкурс Міністерство культури України, Національний комітет України Міжнародної музичної ради ЮНЕСКО, представництво Росспівробітництво в Україні, Київська міська держадміністрація та благодійний Фонд «Віват Арт».
Конкурс проходив за підтримки посольства Росії. Радник-посланець Посольства Російської Федерації в Україні Всеволод Лоскутов (до речі, він пообіцяв відправити на гастролі в Росію Чернігівський хор) переконаний, що ім’я Бортнянського, його музика і конкурс його імені допоможе об’єднати наші народи. Адже композитор не лише зв’язав своєю творчістю Україну та Росію, а й підкорив Європу. Дмитра Бортнянського називали «Орфеєм з берегів Неви», а Санкт-Петербурзьку капелу, для якої він створював свої твори, порівнювали з Ватиканською капелою.
— Духовна православна музика композитора здатна об’єднати різні народи, — вважає музикознавець Леся ОЛЕЙНИК. — Бортнянського в Києві завжди вважали національним композитором, який вивів нашу культуру до Європи з провінційного містечка Глухів на Чернігівщині, де він народився. Композитор одним із перших почав писати музику для камерних ансамблів, і невдовзі вона зазвучала в аристократичних салонах Санкт-Петербурга, а потім і всієї Європи.
Конкурс ім. Бортнянського покликаний відродити традиції домашнього музиціювання, традиції, що були дуже популярні в XIX столітті. Росія дала можливість композиторові навчатися. Тому організатори вирішили, що найкращою нагородою для переможців конкурсу буде можливість навчання в магістратах Москви й Санкт-Петербурга (на бюджетній основі). Про це свідчать сертифікати, отримані лауреатами.
Два ансамблі — лауреати першої премії у номінації «В-1. Камерні ансамблі» дует «Dimensions» із Мінська (кларнетист Євгеній Шиманович і піаністка Юлія Переу), а також лауреати першої премії у категорії «В-2. Струнні ансамблі» київський квартет «New Kiev Quartet» (скрипалі Аліса Рубанова та Ірина Цуканова, альтистка Марта Дейчаківська і віолончеліст Артем Полуденний) — стажуватимуться в Молодіжному симфонічному оркестрі Співдружності незалежних держав у Володимира Співакова.
Сертифікати на навчання в магістраті отримав київський дует «Б.М.» (скрипаль Ігор Завгородній і піаністка Тетяна Павличук), який зайняв перше місце в номінації «А-1 (до 21 року). Камерні ансамблі». Крім того, будуть направлені на навчання також лауреати других премій, а в номінації «Народні інструменти» навіть ті музиканти, які отримали треті премій.
Переможців визначало міжнародне журі на чолі з відомим композитором, головою Національної спілки композиторів України Євгеном Станковичем.
Для Євгена Шимановича і Юлії Переу — дует «Dimensions» з Мінська (Білорусь) — нагорода на конкурсі стала несподіваною. А ось до перемоги вони йшли досить упевнено і вже встигли обкатати свою програму в місті Лодзь у Польщі на фестивалі камерної музики.
— Ми познайомилися, коли я здавав держіспит із диригування, а Юля мені асистувала як піаністка, — розповів «Дню» Євген ШИМАНОВИЧ. — Із цього почалася наша співпраця. Потім наші шляхи розійшлися, але при підготовці до конкурсу в Польщі я запропонував Юлі виступати разом, і вона погодилася. Для виступу в Києві нам залишалося лише дещо підсилити вже готову програму.
— Будь-які конкурси дуже корисні для молоді, адже вони дають можливість перевірити себе на майстерність і професіоналізм, а також обкатати свої програми, отримати оцінку свого виконавського рівня, побачити майстерність інших учасників, — вважає Євгенія БАСАЛАЄВА, член журі конкурсу, завідуюча кафедрою камерного ансамблю Національної музичної академії України. — Цей конкурс оголосив різнопланові номінації — ансамблі струнних інструментів, духових, народних. Така палітра, безумовно, — дуже цікавий напрям конкурсу, вона дає можливість виступити широкому представництву камерних ансамблів різних виконавських жанрів.
мВисоким був рівень струнних і камерних ансамблів. У номінації «Камерні ансамблі» відрізнилися кияни. Це дуети Ігор Завгородній (скрипка) і Тетяна Павлічук (фортепіано), які стали лауреатами першої премії, а також Арсен Полтавець (скрипка) і Марія Віхляєва (фортепіано) — лауреати другої премії. Показали високий рівень учасники в номінації «Камерний ансамбль. В-1», де виступали дуже хороші кларнетисти. Яскравим був дует із Мінська — Євген Шиманович (кларнет) і Юлія Переу (фортепіано), а на другому місці — дует із Харкова: Леонід Попов (кларнет) і Олеся Пупіна (фортепіано).
Струнний квартет був єдиним у номінації, але дуже гідно боровся, все-таки отримавши першу премію. На жаль, цього не можна сказати про духові ансамблі, які не піднялися вище дипломів у своїх номінаціях. Номінація народних інструментів була представлена переважно Донецьком. Першої премії, на жаль, не присудили нікому. Одноголосним було журі в голосуванні за другу премію і дві третіх. Дуже шкода, що «народники» не змогли показати найвищого результату.
Прикро, що конкурс проходив без фінансування. Хоча присутність представницького журі свідчить про те, що музиканти хотіли підтримати високу ідею проведення Конкурсу ім. Бортнянського і оцінювали його за високим розрядом. Усі працювали безкоштовно. Учасники-лауреати також не отримали жодних грошових призів, лише можливість стажуватися в Москві та Санкт-Петербурзі. Стажування в Росії — це, безумовно, добре. Але чому лише в Росії? Я вважаю, що можна було б організувати і стажування в Європі — в Німеччині, Австрії... Гадаю, що в майбутньому потрібно підключати спонсорів. Наприклад, було б цікаво організувати гастролі лауреатів у Європі. Я дотримуюся думки, що стажування в оркестрах, навіть найкращих, — не панацея для підвищення рівня кваліфікації для соліста камерного ансамблю, оскільки, на жаль, робота в оркестрах сприяє втраті виконавської індивідуальності.
У цілому, до конкурсів потрібно ставитися як до школи підвищення майстерності. Навіть якщо ти не здобуваєш призового місця, ти багато отримуєш від участі в них. Адже виконавцям завжди цікаво позмагатися між собою, пройти цю непросту школу витримки. Тому будь-які конкурси позитивні. Ідея проведення Конкурсу ім. Бортнянського дуже цікава.
— Конкурс Бортнянського показав високий рівень професійної підготовки тих, хто навчається, і хороший рівень педагогічної роботи їхніх викладачів, — зауважила «Дню» Галина НЕКРАСОВА, член журі конкурсу, завідуюча кафедрою камерного ансамблю Білоруської державної академії музики. — Були дуже цікаві виступи. Підкуповує зацікавленість учасників конкурсом, видно, що вони люблять камерну музику, грають її з душею, мають до неї своє власне ставлення. Вважаю, що конкурс — велика стимул-реакція для подальшого прогресу і для популяризації камерної музики.
