Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Україна розширює можливості судноплавства

На ГСХ «Дунай — Чорне море» завершили будівництво огороджувальної греблі
30 листопада, 2010 - 00:00

Ще недавно український Придунайський регіон належав до депресивних. На межі виживання перебувала вся інфраструктура, пов’язана з вантажоперевезеннями Дунаєм, — порти, судноремонтні заводи. Починаючи з квітня 2007 року, коли було відновлено судноплавство глибоководним судновим ходом (ГСХ) р. Дунай — Чорне море, ситуація в Придунав’ї з кожним днем змінюється в кращий бік — збільшується кількість суднопроходжень, об’єм вантажоперевезень, активізувалася робота портів. Можна сказати, що відродження ГСХ дало жителям невеликих дунайських міст упевненість у завтрашньому дні.

Історія цього проекту бере свій початок ще 2003 року. Саме тоді, після всесторонньої оцінки десяти альтернативних вітчизняних проектів глибоководного суднового ходу Дунаєм із Чорного моря, «найбільш обгрунтованим з економічного, екологічного, технічного та інших поглядів» був визнаний проект створення ГСХ по гирлу Швидке. Адже тут йшлося не про створення, прокладання нового рукотворного каналу, що пов’язане з великими матеріальними й екологічними витратами, а саме про поглиблення кількох перекочувань природного русла одного з розгалужень північного рукава дельти Дунаю. Гирло Швидке виправдовує свою назву, крім того воно ще й широке, й досить глибоке від природи, ось тільки замулювалося час від часу в місці впадання річки в Чорне море.

Будівельні роботи розпочалися в травні 2004 року, а вже в серпні ГСХ запрацював у експлуатаційно-експериментальному режимі й міг приймати судна з осіданням у п’ять метрів.

Наші дунайські порти істотно збільшили свій вантажообіг, почало оживати українське Дунайське пароплавство. Але в результаті потужних літньо-осінніх паводків на р. Дунай 2005 року через відсутність загороджувальної греблі недобудований ГСХ, по суті, припинив своє існування. Лише в квітні 2007 року судноплавство ним було відновлено, причому на той час проходити могли судна з осіданням не більше чотирьох із половиною метрів. І лише 2008 року, після проведення державним підприємством «Дельта-лоцман» комплексу робіт із поглиблення дна на підході з моря до гирла Швидке, на ГСХ було відновлено судноплавство в режимі першого етапу будівництва.

Головною проблемою, що ускладнює судноплавство по ГСХ, залишалося постійне замулювання дна й зменшення глибин морського підхідного каналу. Шторми тут, особливо в осінньо-зимовий період, явище часте. Хвилі розмивали укоси морського каналу, тому доводилося додатково витрачати кошти на проведення днопоглиблювальних робіт. Але й цю проблему вдалося вирішити підприємству «Дельта-лоцман», що за дорученням Мінтрансзв’язку виконує функції замовника робіт із проектування й будівництва ГСХ. 23 листопада цього року директор ДП «Дельта-лоцман» Олександр Голодницький повідомив про завершення будівництва огороджувальної греблі, що віднині надійно захищає вхід у гирло Швидке від руйнівних хвиль і зменшує замулювання.

На цю подію чекали давно. Гребля не лише робить безпечним заходження в ГСХ, але й забезпечує стабілізацію глибин у морському підхідному каналі. А це дуже важливий чинник для вибору судновласниками маршруту руху суден.

Олександр Голодницький також зауважив, що завершення будівництва греблі має великий економічний ефект, оскільки дозволяє зменшити витрати на днопоглиблювальні роботи.

Завершення робіт із будівництва греблі — це початок відновлення українського глибоководного суднового ходу. Не даремно міністр транспорту та зв’язку України Костянтин Єфименко в своїй заяві назвав цю подію важливим кроком на шляху до реалізації амбітного проекту з відновлення судноплавства в українській частині дельти річки Дунай. Міністр також зауважив, що позитивні результати роботи ГСХ Дунай — Чорне море вкотре підтверджують перспективність цього транспортного коридору. Наш ГСХ занесений Європейською економічною комісією ООН до так званої Синьої книги, він є складовою пан’європейського міжнародного транспортного коридору (МТК) №7. Впровадження його в дію відповідає не лише національним інтересам України, але й продиктоване доцільністю введення конкурентоспроможної альтернативи румунським каналам для всіх, хто використовує і зацікавлений у розвитку МТК №7.

Кращою ж оцінкою привабливості ГСХ Дунай — Чорне море є те, що все більше судновласників віддають перевагу українському судновому ходу. Справді, показники роботи ГСХ вражають. За час існування по ньому було проведено понад 4760 суден різного класу. При цьому цифра суднопроходжень з кожним роком збільшується. За десять місяців поточного року глибоководним судновим ходом р. Дунай — Чорне море пройшло 1253 судна, в той час як за аналогічний період минулого року були проведені 1123 судна, а за десять місяців 2008 року — 1048 суден.

А 11 листопада 2010 року на ГСХ р. Дунай — Чорне море зафіксовано абсолютний рекорд за кількістю суднопроходжень з часу відновлення судноплавства — за добу гирлом Швидке проведено 19 суден. Сьогодні гирлом Швидке вже можуть проходити багатотонні судна з осіданням понад п’ять метрів. Днями чергове судно такого класу — теплохід «MAHER», завантажившись у порту Ренії соняшником, попрямував через ГСХ у Чорне море й далі — до Лівії. Усього ж із моменту відновлення судноплавства глибоководним судновим ходом було проведено понад 50 подібних суден.

Цифри свідчать і про те, що ГСХ знову випереджає свого румунського конкурента — Сулінський канал. І це вже другий рік поспіль. За цих же десять місяців поточного року румунським каналом здійснено лише 1051 суднопроходження. Недивно, що український ГСХ виграє цю конкуренцію: адже пропускна спроможність румунських каналів невисока через те, що працюють вони лише вдень і тільки в одному напрямі... Щоправда, в деяких випадках румунська сторона веде конкурентну боротьбу не за правилами. І не випадково міністр транспорту та зв’язку підкреслив, що «головним чинником, що зупиняє нас на шляху до повної реалізації проекту, є дипломатія. У нас була зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом Румунії в Україні, на якій ми мали можливість обговорити сучасний стан у відносинах між нашими країнами стосовно питань будівництва ГСХ. Крім того, постійно ведеться робота з організації спільних комісій з питань судноплавства на спільних ділянках Дунаю».

Які ж подальші перспективи розвитку ГСХ Дунай — Чорне море? Керівники ДП «Дельта-лоцман» переконані, що проект повністю підтвердив свою життєздатність. Такої ж думки дотримуються і в Міністерстві транспорту та зв’язку України. Не випадково перед колективом ДП «Дельта-лоцман» поставлено завдання — якнайшвидше почати роботу з реалізації другого етапу будівництва й вивести ГСХ на повну проектну потужність.

Другий етап відновлення судноплавства ГСХ р. Дунай — Чорне море розпочнеться 2011 року — вже на початку майбутнього року почнеться узгодження дозвільної документації з проведення днопоглиблювальних робіт на морській та річковій частинах ГСХ. «Ми плануємо перейти до другого етапу проекту — доведення глибин на судновому ході до 9,5—10 метрів. Це дозволить нам довести прохідні осідання судів до 7,2 метра. В цьому випадку український канал на всі 100% складе конкуренцію румунській Суліні», — впевнений Олександр Голодницький. Наступного року на розвиток ГСХ, згідно з титулом об’єкту, планується виділити 73,5 млн. гривень, переважно з коштів ДП «Дельта-лоцман», що, до речі, навіть порівняти важко з витратами румунської сторони на спорудження своїх каналів.

Коментуючи перспективи проекту, заступник голови Укрморрічфлоту Віктор Сударєв повідомив, що реалізацію другого етапу проекту розвитку ГСХ р. Дунай — Чорне море планується завершити 2012 року. «Для України розвиток цього проекту — стратегічне завдання. Судновий хід дозволить розвивати українські порти в дельті Дунаю. Це нові робочі місця, додаткові контракти для підприємств регіону. Міністерство транспорту та зв’язку України цілком підтримує цей проект», — зауважив В. Сударєв.

Тетяна ШВЕЦЬ
Газета: 
Рубрика: