Над складанням каталогу морських організмів працювали 10 років понад 2000 вчених, які є представниками 82 націй. Перед дослідниками було поставлено три основні питання: що жило в океанах раніше? Що живе в них зараз? Що житиме в океанах у майбутньому?
Унікальність проекту «Перепис морського життя» була в тому, що вперше в історії океанології було проведене одночасне комплексне дослідження всіх зон Світового Океану. Всі дані, отримані учасниками проекту, відразу ж заносилися до спеціальної інформаційної бази (OBIS). Рівнобіжно з внесенням до видових списків нових видів тварин, рослин, грибів і мікроорганізмів, дослідники також працювали над складанням мап районів, де було проведено роботи, пише inopressa.ru У журнали експедицій заносилися дані про температуру, солоність, склад грунту, швидкість течій і тому подібне.
У результаті досліджень підтвердилося багато припущень, зроблених ученими раніше. Так, наприклад, коли в середині ХХ століття було відкрито гігантських сидячих хробаків — погонофорів, то багато вчених висловили припущення, що ці тварини можуть бути «маркерами» підводних нафтових родовищ. Нині ця гіпотеза з блиском підтвердилася.
Так, у Мексиканській затоці було виявлено глибинне поселення погонофорів; учені за допомогою роботизованої руки батискафа відірвали декілька з них, після чого їхньому подиву не було меж — із присоска тварини й отвору в грунті полилася нафта! Виходить, що ці дивні істоти дійсно селяться прямо над нафтовими родовищами. Раніше подібне дослідження було неможливим через те, що маніпулятори батискафів були вельми грубими й не могли відкріпити тварину цілком — при відриві хвіст погонофора завжди залишався в грунті.
Дослідження Серединного Атлантичного хребта підкинуло вченим декілька приємних сюрпризів. Ця ділянка Світового Океану є рифтовою зоною — тобто місцем, де з мантії Землі на поверхню планети постійно виходить розжарена речовина, яку геологи називають магмою. Раніше вчені не думали, що в такому негостинному місці взагалі можливе хоча б яке-небудь життя. Проте коли глибоководні апарати досліджували цей хребет, з’ясувалося, що він досить щільно заселений різноманітними організмами, серед яких були такі малорухливі тварини, як морські лілії та двостулкові молюски. Дивно, але ці істоти, схоже, зовсім не бояться ні лавових потоків, ні постійних землетрусів, оскільки вміють передбачати їхній початок. Дослідники впевнені, що, зрозумівши, яким чином цим істотам удається робити прогнози катастроф, люди зможуть навчитися передбачати землетруси та виверження вулканів на суходолі.
Вельми здивувало вчених і дно Чорного моря, яке раніше вважали нежиттєвим через високу концентрацію над ним отруйного сірководню. Після проведених досліджень стало ясно, що все дно вислане товстим килимом, який складається з бактерій, що використовують цей отруйний газ як джерело енергії. Цікаво, що, на думку палеонтологів, подібна картина спостерігається в морських відкладеннях, вік яких перевищує 2 млрд. років. Виходить, що дно Чорного моря саме собою є «живою викопною екосистемою», вивчаючи яку, можна краще зрозуміти ті процеси, які відбувалися на Землі в сиву давнину.
Роботи, проведені в Антарктиці, показали, що в цьому регіоні, на противагу «тепліючій» Арктиці, навпаки, холоднішає. Багато морських тварин, які мешкали в глибинних водах, зараз зустрічаються недалеко від поверхні, оскільки температура цього шару істотно знизилася. Це говорить про те, що горезвісне глобальне потепління нам, мабуть, все ж таки не загрожує, оскільки раз у одних місцях теплішає, а в інших — холоднішає, то загальний температурний баланс залишається незмінним.
Цікавих результатів домоглися дослідники, які займалися міграціями тварин. Згідно з їхніми даними, всім відомі люті морські хижаки — білі акули щозими практично всі збираються в центральній частині Tихого океану, де проводять п’ятимісячні «канікули». Саме в цей час, у них відбувається парування й відкладання ікри. Коли «відпустка» закінчується, дорослі знову повертаються в місця свого колишнього проживання, а діти, залишаються ще декілька місяців біля тих місць, де народилися, після чого вирушають на пошуки пригод.
За час досліджень, зроблених у ході цього дослідницького проекту, вчені відкрили близько 20 тис. нових для науки видів (велика їхня частина припадає на мікроорганізми), причому, як стверджує багато хто з них, цей список наразі далеко не повний. Також було вивчено спосіб життя, харчування та звичок кожного з нововідкритих організмів.
За словами керівника проекту, Бориса Ворма, перед дослідниками ще стоїть багато нерозв’язаних питань. Зокрема, тепер, коли збір даних вже завершено, має відбутися їхній довгий і ретельний аналіз. У результаті буде можливо побудувати реалістичну модель океану, яка враховуватиме всі процеси, які в ньому відбуваються. На основі поведінки цієї моделі буде можливо передбачити розвиток земних екосистем у найближчому та у віддаленому майбутньому.
