Минулої неділі шведським правоцентристам удалося двічі поспіль перемогти на парламентських виборах, у яких вперше брали участь не окремі політичні партії, а два блоки — правоцентристський і «червоно-зелений». Однак цього разу главі шведського уряду Фредріку Райнфельдту не вдалося зберегти абсолютну більшість у 349-містному Рікстагу. Очолюваний ним блок «Альянс за Швецію», до якого входять «Помірна коаліційна партія», «Народна партія — ліберали», «Християнсько-демократична партія» і «Партія центру» матиме у парламенті 172 депутати. Правоцентристам не вистачило буквально три місця. Тим часом опозиційний «червоно-зелений» блок, до якого ввійшли Соціал-демократична й «Ліва партії», а також «Партія зелених», отримав 157 місць.
Двадцять портфелів, за підсумками минулих виборів, отримують ультраправі «Шведські демократи», передвиборна програма яких торкається питання обмеження чисельності неєвропейського населення в Швеції. Ця ультраправа партія вперше отримала місця в парламенті країни, подолавши чотиривідсотковий бар’єр.
Фактично Швеція отримала «підвішений парламент», як це мало місце на цьогорічних парламентських виборах у Великій Британії та Австралії. Але якщо лідер британських консерваторів Девід Камерон зміг привернути на свою сторону ліберал-демократів, а лідер австралійських демократів Джулія Гіллард змогли заручитися підтримкою незалежних депутатів, то перед нинішнім лідером шведського правоцентристського блоку «Альянсу за Швецію» буде набагато складніше створити більшість у парламенті. Фредрік Райнфельдт уже заявив, що не буде співпрацювати з партією «Шведських демократів». До речі, перед початком виборів прем’єр-міністр також закликав не голосувати за цю ультраправу партію. Райнфельдт пообіцяв проводити політику зменшення податків і субвенцій, а також заявив про готовність керувати урядом меншості, вказавши при цьому на готовність розширити коаліцію за рахунок «Партії зелених», оскільки це допоможе стабілізувати ситуацію в парламенті. «Правити країною має найбільший блок, а ним якраз і є «Альянс», — заявив лідер правоцентристів перед своїми прихильниками на мітингу у Стокгольмі. Разом з тим, він не виключив можливості співпраці з соціал-демократами. «Зелені» відреагували на цю пропозицію стримано, відзначивши, що поки що вони входять у «червоно-зелену» коаліцію з соціал-демократами. Зокрема, лідер Зелених Марія Веттерстранд сказала наступне: «Для нас буде дуже складно після цієї кампанії дивитися в очі нашим виборцям і сказати їм, що ми будемо співпрацювати з урядом».
Лідер соціал-демократів Мона Салін, визнавши у неділю поразку, зізналася, що її блоку не вдалося повернути довіру виборців. Разом з тим, вона відзначила, що «Альянс має більшість. І тепер саме від Фредеріка Райнфельдта залежатиме як він правитиме Швецією, не дозволивши «Шведським демократам» впливати на політику». Торкаючись появи у парламенті націоналістичної партії, Салін сказала, що політична боротьба набуде в країні особливого значення. «Я ніколи не відмовлюсь від боротьби проти ксенофобії», — пообіцяла вона.
Тим часом, «Шведські демократи» святкують перемогу. «Ми — у Риксдагу! Ми є свідками дня, коли всі ми разом написали політичну історію!». Так охарактеризував досягнутий результат 31-річний лідер партії Йіммі Окессон у виступі перед однопартійцями. Він заявив, «Що його партія використає можливості бути почутою, оскільки її не запрошували до офіційних дебатів під час виборчої кампанії. «Хоча нас лише вважали простою політичною партією, ми сьогодні досягли фантастичного результату. Ситуація є дещо непевною зараз, але у нас попереду чотири роки, щоб обговорити теми, які є важливими для нас і вплинути на шведську політику», — відзначив лідер ультраправих. На його думку, здобувши 20 місць у парламенті, шведські демократи торкнулися оголеного нерва.
Насправді, голоси «Шведським демократам» забезпечили безробітні, кількість яких виросла після початку економічної кризи. Ця партія також є дуже критичною щодо мусульман. Вона виросла з руху скінхедів і вже заявила про намір скоротити імміграцію.
Слід зазначити, що друга поспіль перемога право центристів свідчить про серйозний поворот країни до ліберальної економіки. Нагадаймо, що 65 з останніх 78 років в Швеції правили соціал-демократи і саме їм приписують створення держави добробуту — відомої на пострадянському просторі як шведська модель соціалізму. (Після візиту до цієї країни Микита Хрущов зізнався, що в саме в Швеції соціалізм, а не в СРСР».
Однак, більшою загрозою для іміджу Швеції, як толерантної і відкритої країни, стала поява у парламенті ультраправої партії «Шведські демократи», успіх якої оглядачі пояснюють невдоволення частин виборців ситуацією з імміграцією в країні. На даний момент іммігранти становлять 14% від 9,4 млн. мешканців Швеції. Більшість з них — це вихідці з сусідньої Фінляндії, за якими йдуть уродженці Іраку, колишньої Югославії та Польщі. До речі, за даними ООН у Північній Європі іммігранти становлять 12,4% населення.
І дійсно, шведська преса відзначила, що після цих виборів Швеція втрачає репутацію толерантної і відкритої країни. «У понеділок вранці для шведів настав час, щоб знайти новий образ», говориться в редакційній статті Svenska Dagbladet. Тим часом, щоденна газета Dagens Nyheter, посилаючись на відсутність більшості, наголошує на тому, що «попереду на нас чекають важкі дні».
І справді, все виглядає так, що у шведів попереду складні часи у політичному плані. Але обнадійливим фактором є те, що основні політичні гравці дотримуються певних принципів і вже заявили, що не будуть співпрацювати з ультраправими і не допустять, щоб у країні запанувала ксенофобія. І те, що зараз в «Альянсу» не має абсолютної більшості, не означає у майбутньому неефективність шведського уряду. У світі відомо чимало випадків, коли уряди меншості ефективно керували країною, так було і в Канаді. Тобто все залежить від уміння лідерів домовлятися, досягати консенсусу між партіями.
