Занепокоєння з приводу появи нових загроз свободі преси і свободі слова, як це не дивно, сьогодні виникає не лише серед представників мас-медіа в Україні, але й на Заході. Обговоренню цієї теми була присвячена міжнародна медіа-конференція M100 Sanssouci Colloquium під назвою «Виклики ХХІ століття свободі преси», яка відбулася 8 вересня у Потсдамі і в якій взяло участь понад 70 головних редакторів і медіа професіоналів провідних періодичних видань Західної та Східної Європи. До слова, епіграфом М100 Sanssouci Colloquium є слова федерального канцлера Ангели Меркель: «У світі нових викликів настала пора сприяти регулярному обміну між європейськими мас-медіа. Тому я вдячна, що існує ініціатива М100». І між іншим, канцлер виступала на тему свободи преси двічі: цього року (про це вже писав «День» у номері за 10 вересня) і в 2006 році.
Директор досліджень американської неурядової організації Freedom House Крістофер Волкер так схарактеризував стан свободи преси і свободи слова: «Зараз настав час безпрецедентних викликів мас-медіа як у країнах, які давно вважаються демократичними, так і у країнах, що розвиваються. Ці виклики включають економічний ландшафт, який швидко змінюється, так і різноманітний політичний тиск, який змушує редакторів та видавців до надзвичайно складного вибору. І тому, спроможність мас-медіа зустріти ці виклики ХХІ століття не можна розглядати лише як питання свободи преси. Також важливим є збереження високих стандартів журналістики репортерства для забезпечення підзвітного і транспарентного урядування для здоров’я демократії у Європі».
Пан Волкер також звернув увагу на пострадянський простір, зазначивши, що на території колишнього СРСР лише дві країни є не авторитарними, а 230 млн. людей живуть в умовах відсутності свободи преси. «У цьому плані Україна є критичною країною. Тут відбуваються зникнення журналістів, позбавлення ліцензій у телеканалів, загалом тривожні сигнали. Якщо і надалі відбуватиметься відкат свободи преси у цьому регіоні, то це матиме вплив на країни Східної Європи», — наголосив він.
Втім, лейтмотивом у виступах головних редакторів європейських видань була тема збереження свободи преси в Європі і протистояння новим викликам. Вони відзначали, що свобода преси є важливою для суспільства. Читачам важливо знати, що пресі можна довіряти, а з іншого боку, політики зможуть ухвалювати правильні рішення, отримуючи правдиву інформацію про те, що відбувається у публічному житті.
Головний редактор і засновник американського веб-порталу ProPublica Пол Штейгер звернув увагу на те, що викликів для свободи преси стало більше. «18 журналістів загинуло в Росії після приходу до влади Володимира Путіна. Журналістів вбивають і переслідують у Китаї, Шрі-Ланці, Колумбії та Філіппінах. Проблемою для свободи преси є концентрація медіа в одних руках. Зменшується кількість талановитих журналістів, погіршується економічний клімат у Європі та США, тоталітарні режими все більше беруть під контроль ЗМІ та розповсюдження інформації, переслідують журналістів», — наголосив засновник ProPublica, який займається журналістськими розслідуваннями.
За його словами, друкованим ЗМІ загрожує всесвітня мережа — інтернет, який стає головним розповсюджувачем новин і завдяки якому люди мають більше доступу до безплатної інформації. Крім того, іншими негативними чинниками, додав він, є занепад репортерства і зростання репортерства, орієнтованого на створення певного враження.
«Медіа стають вразливими до впливу рекламодавців, відбувається розмивання інформації, розміщення інформації в інтернеті блогерами. Тому журналісти мають бути на сторожі і бути розумними», — завершив досить детальний аналіз пан Штайгер.
Головний редактор розташованого в Польщі телеканалу Belsat TV Агнежка Ромашевська-Гузі вважає, що свободі преси, особливо в країнах Східної Європи загрожують політики та бізнес, і тому потрібно захистити медіа-бізнес, щоб він не ставав чистим бізнесом.
«Преса служить джерелом інформації про сучасний світ. Завдяки обміну інформації через кордон між сусідами ми можемо краще знати один одного. Якщо інформація неправильна чи спотворена, то політики не зможуть ухвалювати правильні рішення. Медіа не лише джерело інформації, а свого роду Агора для нас. У руках журналістів публічні дебати, які формують публічний простір. Тому важливо відображати реалії якомога точніше», — підкреслила вона.
За її словами, західні інвестори були наївними щодо східно-європейських реалій. «Багато журналістів працювало на короткострокових контрактах. А журналісти, яких може бути звільнено, менш схильні слідувати професійним стандартам. І це серйозна загроза свободи преси», — пояснила вона. Пані Ромашевська-Гузі вважає, що гарантією свободи преси є збереження демократичних стандартів і лояльних журналістів.
Ще один представник Східної Європи, головний редактор болгарського телеканалу BNT Бойко Васілєв сказав, що в його країні здійснюється тиск на телебачення та ЗМІ і журналісти часто стають інструментом бізнесу. За його словами, також існує тиск з боку посередників між бізнесом і політикою, внаслідок чого медіа опиняються в цьому трикутнику. Головний редактор BNT вважає, що багато залежить від журналістів. «Ми забуваємо, що маємо повідомляти громадськість, і не давати можливості себе використовувати. Проблема не в свободі преси, а в чесності журналістів», — наголосив він.
Тим часом, головний редактор латвійської газети Bauskas Dzive Аніта Розентале звернула увагу на таку загрозу свободі преси як втрату національних газет і придбання їх іноземними власниками. Як приклад, вона назвала продаж латвійської газети Diena, яку придбав, нібито, іноземний інвестор, а потім виявилося, що це був латвійський бізнесмен.
Досвідом обмеження свободи в ЄС, зокрема в Брюсселі, поділився редактор Stern Ганс-Мартін Тіллак, який опублікував статтю про корупцію в Європейській Комісії. За його словами, поліція обшукала його офіс в брюссельській столиці, щоб дізнатися про його інформаторів в Європейській комісії. Тому він вважає важливим, щоб право журналістів не видавати своїх інформаторів не було порушеним ні під яким приводом, у тому числі, навіть у зв’язку з посиленням боротьби з тероризмом. Журналісти мають бути переконаними, що їх обіцянки не викривати джерела не будуть порушені, підкреслив пан Тіллак.
Багато уваги головні редактори європейських видань присвятили технологічним викликам для друкованих ЗМІ і тому, як в умовах цифрової революції — все більшого поширення інформації по всесвітній мережі — можуть вижити паперові видання.
Виконавчий директор і керівник газетного відділення Axel Springer AG Матіас Дьопфнер так охарактеризував еволюцію відносин журналіста і читача. За його словами, у ХІХ столітті журналіст вирішував, що важливо друкувати і був босом у відносинах з читачем. У ХХ столітті читач став рівним з журналістом, а вже у ХХІ столітті читач став важливішим за журналіста і фактично є його босом.
Пан Дьопфнер вважає, що загроза свободі преси існує і поза мережею, і всередині, де вона є менш очевидною, але не менш небезпечною. Хоча доступ до інформації в інтернеті здається корисною річчю, публіка має платити за отриману інформацію подібно тому, як вона платить за музику чи за їжу.
Виконавчий директор Axel Springer AG допускає, що багато інформації може бути безкоштовною в інтернеті, що дає можливість аналізувати і за брати плату за якісні аналітичні матеріали. «Але не можна говорити про те, що весь контент може бути безплатним. Бо якщо немає фінансового забезпечення для незалежних журналістів у мережі, то там їх не буде. Треба аби контент був таким привабливим, щоб люди бажали за нього платити», — наголосив керівник газетного відділення Axel Springer AG.
Тим часом, речник Wikileaks Даніель Шмітт вважає, що треба шукати нові бізнес-моделі, можливо й складніші, щоб ЗМІ могли ефективно працювати. На його думку, цифрова революція не загрожує свободі преси оскільки є технологічною базою глобалізації і з’єднує багатих та бідних людей. «Цифрова революція забезпечує вільний потік інформації і фактично є новою територією, за яку починається боротьба. І ми маємо долучатися до неї. Цифрова революція не вибір, а параметри, у яких ми маємо діяти. Тому важливо, щоб журналісти були незалежними і компетентними на цій новій території. Треба аналізувати, що справді загрожує свободі слова, вільному доступу до інформації. Потрібні належні рамки, які б надійно захищали медіа від концентрації в одних руках, а також зберігали конфіденційність джерел», — наголосив пан Шмітт.
Деякі західні видання досить успішно адаптуються до нових реалій. Прикладом цього Der Spiegel. Головний редактор цього німецького видання Маттіас Мюллер фон Блюменкрон відзначив: «ми маємо 8—9 млн. читачів в інтернеті, при чому 10 тис. власників Iphone читають журнал по інтернету і платять за це. Водночас, завдяки якісним публікаціям ми зберегли тираж друкованої версії журналу. На веб-сторінці журналу ми запропонували читачам дебати. Тому можна говорити, що цілком досяжною для багатьох може стати бізнес-модель, яка об’єднує друковане і інтернет-видання».
За останній рік збільшило штат на 200 чоловік і стало давати більше аналітичних матеріалів, застосовувати відео британське агентство Thomson Reuters. Менеджер-редактор цього мультимедійного агентства Марк Томпсон вважає, що в умовах цифрової революції потрібно змістити фокус, подивитися на свої сильні позиції, а також розглянути нові сфери. За його словами, для агентства і далі передплата залишатиметься важливою частиною надходжень, але водночас більше уваги буде приділятися персоналізації клієнтів, аналізу того, хто що читає і вибору платформи поширення інформації.
Головний редактор Zeit Online Вольфганг Блау звернув увагу на те, що буквально ще 10—15 років тому журналісти мали доступ до дорогих засобів виробництва і розповсюдження. «Все це змінила цифрова революція. І журналістам необхідно адаптуватися до нових реалій. І необхідно відзначити, що мова повинна йти у першу чергу про якісну професійну журналістику. Але водночас буде помилкою, якщо ми будемо відкидати аматорську журналістику», — вважає пан Блау.
Дьопфнер не проти використання матеріалів, зокрема відео матеріалів, які пропонує читач. «Але цифрове майбутнє має бути за нами, професійними журналістами, і якщо ми не впораємося з цим, то у нас не буде майбутнього», — підкреслив він..
Свій рецепт виживанню друкованої преси запропонував віце-президент відділення Google у Північній та Центральній Європі Філіп Шіндлер. «Читач шукає якісний контент. А технологічні компанії допомагають людям контактувати, спілкуватися. Відтак, зараз потрібно винайти новий спосіб подачі статей у цьому світі», — відзначив представник Google.
Друковані видання починають розуміти необхідність використання можливостей, які відкриває цифрова революція. Пан Дьопфнер зокрема зауважив, що людям важко міняти звички. Але разом з тим, він вважає, що у даних умовах видавці мають вирішувати виставляти весь контент на сайті чи ні, брати за це плату чи ні, чи забезпечувати доступ контенту на мобільні телефони або інші цифрові пристрої, які замінюють газету. «Нам треба знайти рішення для всього спектру», — вважає керівник газетного відділення Axel Springer AG.
Також на конференції в Потсдамі головні редактори жваво обговорювали тему балансу приватності і свободи преси. Більшість з них вважає, що законодавство по захисту приватності має бути уніфікованим. Крім того, відзначив адвокат фірми Prinz Neidhardt Enfelschall Маттіас Принц, треба вирішити, коли право на приватність важливіше за право на свободу преси. На його думку, мова може лише йти про захист приватності від уряду, секретної служби, поліції, роботодавців. Тим часом, редактор новин шведського телеканалу SVT Морган Олофссон зауважив, що намагання влади отримати контроль над свободою преси означатиме кінець приватності.
Але чи не найголовнішим висновком медіа-конференції M100 Sanssouci Colloquium є слова головного редактора The Sunday Times Джона Візероу, який відзначив, що преса не повинна діяти під страхом бути покараною чи переслідуваною. А це надзвичайно актуально для України, її нинішнього керівництва, яке повинно знати, що відбувається в країні і приймати рішення на основі неспотвореної інформації.
