Через брак вакцини в Україні порушується графік щеплень дітей
Українські лікарні забезпечені вакцинами менш ніж наполовину, стверджують медики. Відсутні (або їх катастрофічно бракує) препарати від таких важких хвороб, як правець і дифтерія. Натомість чиновники МОЗ кажуть, що календар щеплення виконується і всі малюки отримують необхідні вакцини. Медичні заклади забезпечені вакцинами лише на 30%, зазначає Надія Василівна, лікар-імунолог однієї з районних лікарень Волинської області. Немає препаратів для щеплення три- і чотиримісячних малюків, а для п’ятимісячних і півторарічних дітей вакцини є, але мало.
«Дифтерія й поліомієліт — обов’язкові щеплення. Але в нас не вистачає препарату БЦЖ. Цього року ми взагалі не отримували АДП — вакцину проти дифтерії, яка колеться в шість років діткам, які йдуть в перший клас. КПК — ми отримали лише близько 90 доз. В наявності є лише вакцина проти гепатиту, але це щеплення не є обов’язковим», — розповіла радіо «Свобода» лікар-імунолог.
Перший заступник головного санітарного лікаря МОЗ Людмила Мухарська закликає не сіяти паніку, адже держава має у достатній кількості кошти на закупку усіх необхідних вакцин.
«Зараз іде активний процес закупівлі цих імунобіологічних препаратів, тому що фінансування було заплановане на ІІІ—ІV квартали. Але на сьогодні ухвалене рішення про перерозподіл коштів, і вони вже виділені. Зараз будуть закуплені всі необхідні вакцини», — повідомила Людмила Мухарська.
Вища освіта — запорука кращого життя. У розвинутих країнах
Вища освіта в індустріально розвинутих країнах є захистом від безробіття і забезпечує значно вищі прибутки. Такий висновок міститься у новому дослідженні ОЕСР, повідомляє «Німецька хвиля». Так, у Німеччині бракує висококваліфікованих працівників. Згідно з даними дослідження Організації економічного співробітництва і розвитку, кількість випускників вищих навчальних закладів у Німеччині є найменшою, якщо порівнювати з іншими країнами. Але, незважаючи на це, кількість власників дипломів про вищу освіту у ФРН постійно зростає. З огляду на падіння рівня народжуваності практично в усіх індустріально розвинутих країнах, подальше підвищення рівня освіти та збільшення кількості висококваліфікованих людей є необхідною умовою, аби і в майбутньому покривати потребу у кадрах, наголошують науковці. Випускники університетів або вищих професійних шкіл заробляють у Німеччині, так само, як і в інших країнах ОЕСР більше, ніж представники робітничих професій. У Німеччині ця різниця у прибутках складає близько 75%. При цьому розрив постійно збільшується. За кількістю бюджетних коштів, витрачених на освіту, Німеччина пасе задніх. Загальна сума витрат у цій галузі становила 2007 року близько 4,7% ВВП. Серед країн — членів Організації з економічної співпраці та розвитку лише Італія, Чехія та Словаччина вкладають менше грошей в освіту. Для порівняння: у Кореї, США та Данії ця частка складає понад 7% ВВП.
Малюки повинні спати вдосталь, щоб не хворіти... на ожиріння
Діти, що недосипають у перші роки життя, в подальшому можуть бути більш схильними до ожиріння, застерігають американські науковці. Аби вберегтися від цієї недуги, на думку дослідників, малюки й діти дошкільного віку мають спати не менше 10 годин за ніч, повідомляє «Українська правда» з посиланням на The Daily Mail. Інакше ж нестача сну спричиняє дисбаланс гормонів, які відповідають за контроль апетиту. Іншими словами, діти, які недосипають, частіше почуваються голодними й вдаються до висококалорійних перекусів протягом дня. Попередні дослідження пов’язували порушення сну з ожирінням дорослих та підлітків, цього ж разу науковці вперше звернули увагу на залежність сну та ваги в дітей раннього віку. Експерти з Університету Вашингтона та Каліфорнійського університету дослідили звичний характер сну в тисячі дітей віком до 5 років. Вони виявили, що п’ять років по тому ті з малюків, хто спав менше 10 годин, удвічі частіше мають надмірну вагу, а деякі й хворіють на ожиріння. Дослідження, результати якого були опубліковані в журналі Archives of Paediatrics and Adolescent Medicine, охопило також дітей віком від 5 до 13 років, втім в цієї групи вчені не виявили значущих закономірностей. «Недостатній час нічного сну серед дітей грудного та дошкільного віку видається тривалим фактором ризику для подальшого ожиріння», — стверджують дослідники. Вони наголошують, що особливо це стосується «критичного вікна» — дитячого віку до 5 років. Оскільки такий фактор ризику, як тривалість сну, можна коригувати, цей факт має велике значення у профілактиці та лікуванні ожиріння, переконані вони. Торік китайські дослідники переконалися, що менш схильними до набуття зайвих кілограмів є підлітки, яким вдається «відіспатися» на вихідних. Окрім того науковці виявили зв’язок між браком сну та діабетом 2-го типу.
