Інформаційні технології розвиваються із надзвичайним прискоренням, і нам залишається або встигати за їхнім поступом, або жити, як жили. На жаль, можливості інтернету практично не застосовуються в українській освіті. А поміж іншим, інтернет досить популярний серед молоді. Учні часто, використовуючи інтернет, дізнаються значно більше, аніж здатен вмістити зміст підручника, й іноді вражають самих вчителів. Що ж у такому разі залишається вчителю? Не відставати від розвитку учнів! Сьогодні пріоритети в школах змінюються, і звичний постулат «я — вчитель, а — ти учень» змінюється на «ми — друзі». Авторитет учителя завойовується не тільки знаннями предмету, а й ерудицією, талантом, вмінням захопити універсальними знаннями та застосувати можливості передових технологій.
Бажаючи зацікавити своїм предметом учнів, один із вчителів історії Івано-Франківщини Ярослав Бахматюк почав розробляти цілі комп’ютерні програми за темою уроків. Його не зупинило навіть те, що він не мав досвіду програміста. Протягом двох місяців він написав свій перший віртуальний урок-проект з історії для учнів сьомого класу на тему «Середньовічні замки та їхні мешканці». Вчитель переконався в тому, що такі віртуальні уроки можуть стати в майбутньому основою освіти. Його урок викликав захоплення не тільки в учнів, а й став кращим на форумі вчителів-новаторів «Партнерство в навчанні». За результатами форуму Ярослав Бахматюк вперше представлятиме країну на Європейському конкурсі вчителів-новаторів, що пройде у Кейптауні у жовтні цього року. На презентації новаторського уроку побували журналісти «Дня».
УРОК НА НОВИЙ МАНЕР
Новаторський урок — це змонтований фільм, розроблений за програмною темою. Вчитель робить тематичну підборку, озвучує її і супроводжує відповідними ілюстраціями. Ярослав Бахматюк, проводячи свій урок, продемонстрував у цьому всю свою винахідливість. Він, як справжній мультиплікатор, створив ілюстрації, накладаючи на фон мультиплікаційних героїв своєї розповіді.
Урок записується на диск і дається для домашнього перегляду, як домашнє завдання. Матеріал розроблено так, що учень може цілком самостійно вивчити викладену інформацію. В класі відео переглядається на полотні екрану. Урок починається з того, що у супроводі класичної музики з’являється фото-презентація середньовічного замку. На передньому плані вчитель розмістив своє фото, одягшись у лицарські обладунки. Він стоїть на коліні, тримаючи герб і прапор у руках. На стягу напис: «Презентація для учнів 7 класу». Вчитель переконаний, що гумор досить дієвий на уроках, навіть двієчник із останньої парти захоче подивитися на екран, щоб зрозуміти, чого всі сміються, — і так зосереджується увага на подальшому уроці.
Після оголошення теми уроку вчитель роздає учням тестові завдання. Рівень правильних відповідей у ході віртуальної розповіді дає змогу вчителеві оцінити знання учнів. Тим часом на екрані з’являється інший слайд: на фоні замку написи трьох тем: «Екскурсія по замках (будова, оборона, завоювання)», «Життя лицарів», «Ставлення до жінки в Середньовіччі». Аудиторія зупиняє свій вибір на останній. Починається розповідь. Голос учителя в електронному варіанті розповідає: «Забобони церкви зробили із жінки головну причину гріхопадіння». Коментар супроводжує відповідна ілюстрація — сцена «Вигнання із Раю», один із фрагментів розписів Мікеланджело. «Як джерело гріха, жінок позбавили будь-якого права голосу, — продовжується виклад уроку на екрані, — а особливо норовливих чи просто прекрасних спалювали на вогнищі. В епоху хрестових походів становище жінок у знатних сім’ях Європи дещо покращилося. Час вимагав подвигів, і для цього жінка виходила на перший план як уособлення високої цілі, заради якої варто було самовіддано боротися лицарству».
Урок сприймається як цікавий мультиплікаційний фільм. Потрібно віддати належне автору — ілюстративний ряд викладу матеріалу на екрані не перевантажено зайвими деталями, його фрагменти чіткі і просто скомпоновані. Вчитель прагне передати дух епохи і для цього вибирає ілюстрації кам’яних інтер’єрів замку, а героїв розповіді він «одягає», враховуючи особливості середньовічної моди.
— Традиція видовжувати елементи одягу доходила до смішного, — коментується кадр наступного слайду із зображенням середньовічного «денді». Носочки його взуття настільки подовжені, що їх необхідно було прив’язувати до коліна ноги, бо взуття втрачало свою функціональність. Ця екзотика для сучасних дітей сприймається досить жваво і стимулює їхню уяву створювати відповідні образи, розмірковувати. Весь урок в цілому вибудований так, що в комплексі залучає до сприйняття нового матеріалу не тільки пам’ять, а й зір, слух, стимулює до емоційного сприйняття.
Викладаючи досить об’ємний матеріал уроку, вчитель зупиняє увагу на найбільш важливих рисах, якими охарактеризувалася епоха Середньовіччя в історії. Так, у ході уроку на екрані діти бачать трубадурів, вільних музикантів. Саме вони зіграли важливу роль у становленні культу знатної, недосяжної для лицаря чистої жінки. Трубадури підхопили і прославили у своїх піснях повагу і любов до жінки, сформувавши куртуазну культуру.
Фрагмент уроку закінчується розмислами-порівняннями епохи Середньовіччя і сучасності. У тесті поставлено відповідне запитання: «Чи перегукується сучасне шанобливе ставлення до жінки з середньовічним культом Прекрасної дами? Яким чином?». І учням дійсно є над чим поміркувати.
СТАТИ ЛИЦАРЕМ
Після проведення презентації нового матеріалу пан Ярослав пропонує закріпити знання у цікавий спосіб — зіграти в навчальну гру «Ключі від форту Бард», що також розроблена віртуально. Гру задумано так, що, не знайшовши правильну відповідь, далі не зробиш і кроку. Для цього аудиторію вчитель поділяє на дві команди. Учень, який відповідає біля екрану, є капітаном. Він радиться з командою, проте самостійно приймає рішення, яку відповідь обрати. Команда, що помилилася, поступається місцем іншій, виграє та команда, яка першою досягає фінішу гри.
— Щоб потрапити в середньовічний замок, потрібно наскільки добре володіти тогочасними термінами і поняттями, щоб не привернути до себе уваги і не викрити себе як чужинця, — ставить умову гри вчитель.
Знову запускається відповідна програма на комп’ютері. Перше із завдань гри — знайти вхід до замку. На слайді подано масштабну архітектуру замкового укріплення, і зорієнтуватися із входом зовсім не просто. Капітан не без труднощів знаходить непомітні на перший погляд ворота і доторкається до них на екрані. Так він опиняється перед воротами замку. На наступному слайді капітана зустрічає сторожа, яка вимагає перепустку (варіанти висвітлені на екрані) — паспорт, рицарський герб чи рекомендаційний лист. Команда замислилися. Паспорт у Середньовіччі? Ця думка викликає тільки усмішку. Пред’явити рекомендований лист було більш реально, проте писемністю в ті часи, як відомо, володіли далеко не всі. А от герб мав кожен лицар — обираємо цей варіант. Так і є! Командир проникає в замок. На третьому етапі капітан схибив, бо не знав, за рахунок чого піднімалися головні ворота замку. Його помилку на екрані супроводжує слайд: на фоні фото із двором замкового укріплення стоїть мультимедійний персонаж, прив’язаний до стовпа із масою дров під ногами, — це, так би мовити, наш капітан, який словами екранного героя промовляє: «Ой, відпустіть!!! Я, чесне слово, буду вчити історію!» З посмішкою одна команда поступається місцем другій.
Урок закінчується постановкою домашнього завдання. Вчитель загадує намалювати малюнок за матеріалом уроку чи створити модель побаченого, наприклад, середньовічний костюм у мініатюрі або підготувати свою презентацію про Середньовіччя. Педагог радіє з того, що знаходяться сміливці, які збираються невеликими групами і розробляють цілі програми презентації на зразок побаченої на уроці. Наступним етапом у вивченні теми, за задумом педагога, є навчальна практика, протягом якої він з учнями відправляється у реальну подорож по замках України. На щастя, їх у Західній Україні досить багато.
МАЙБУТНЄ ОСВІТИ — У ПЕДАГОГІЧНОМУ ЄДНАННІ
Ярослав Бахматюк вважає, що мета педагога — навчити дитину думати. Задля цього вчитель пропонує постійно експериментувати і вбачає майбутнє освіти в тому, щоб учень мав широкий доступ до якісних, цікавих інтернет-уроків. Першим завданням для вчителів, на думку експериментатора, зараз має стати розробка веб-уроків, адже цього поки що в Україні немає.
— З досвіду Європейського форуму скажу, що наші вчителі займаються не тим, чому присвячують себе європейські вчителі. Ми самі мусимо створювати навчальний контент — презентації, навчальні програми, тести, а в Європі педагоги це все просто застосовують на своїх уроках. Але я прекрасно розумію, в якій державі живу, тому пропоную проміжний варіант — об’єднати зусилля кращих вчителів-практиків із талановитими веб-дизайнерами, щоб створити справді сильну навчальну новаторську базу.
