Дніпропетровський художній музей шукає спонсорів для реставрації картин, нещодавно знайдених мешканкою Дніпропетровська Мариною Свідло на горищі свого будинку. Несподівано для себе вона стала власницею майже трьох десятків полотен, написаних відомими дніпропетровськими художниками-шістдесятниками Олександром Войцехівським і Володимиром Ерліхом. «В середині травня, — розповідає Марина, — я переїхала в будинок, подарований мені мамою. Коли затіяла ремонт, піднялася на горище з електриком, аби той поміняв проводку, а там — цілий склад полотен. Двадцять дві картини я перенесла до родичів на зберігання, а три — віднесла в Дніпропетровський художній музей». За словами хазяйки будинку, на горищі поки знаходиться ще одна картина, яку сусіди використовували як перегородку. Крім того, в кутку стояв мольберт з натягнутим полотном, а поряд з ним підставка, на якій, вочевидь, сидів художник. «Враження таке, — говорить Марина, — що горище свого часу використовувалося як майстерня. Деякі з картин датовані й підписані, що допомогло внести ясність, чому вони виявилися на цьому горищі. Судячи з усього, будинок раніше належав батьку О. Войцехівського. А молоді художники в кінці 1950-х — на початку 1960-х років використовували горище, як свою майстерню».
Мистецтвознавець Людмила Тверська вважає, що для Дніпропетровського художнього музею знайдені картини — велика радість. «Вже багато разів ми стикалися з тим, — пояснює вона, — що цінні роботи, які знаходять люди, викидалися. Тому співробітники музею були приємно здивовані, коли молода жінка принесла свої знахідки і поцікавилася про долю їхніх авторів, історію, зміст. Її вчинок вселив надію, що все-таки наші люди не байдужі до мистецтва. Всім відомо, що сьогодні комплектація музеїв практично не ведеться, тому що держава не виділяє коштів. Роботи, випадково знайдені Мариною Свідло, належать провідним майстрам 60—70-х років минулого століття — Олександру Войцехівському і Володимиру Ерліху. Ці живописці свого часу визначали обличчя Союзу художників у Дніпропетровську. У колекції нашого музею вже є монументальна робота Олександра Войцехівського «Осінній мотив». Тому нам ще приємніше, що знайдені картини розкривають творчу лабораторію двох відомих художників». Як розповіла Людмила Тверська, А. Войцехівський і В. Ерліх були приятелями. Обоє вони після війни закінчили Дніпропетровське художнє училище, яке входило в п’ятірку кращих навчальних закладів України свого профілю. Судячи з усього, молоді художники в кінці 1950-х — на початку 1960-х років не мали своїх студій і працювали на горищі. Таким чином, їхня студія збереглася в тому вигляді, якою була півстоліття тому. Обидва художники вже померли, проте в Україні та Ізраїлі живуть їхні нащадки, які тепер можуть претендувати на виявлені картини й етюди. «А. Войцехівський в основному писав пейзажі, а В. Ерліх — портрети, — розповідає Л. Тверська. — Обидва писали у дусі соціалістичного реалізму й нерідко на виробничу тему, як тоді було прийнято. Проте від цього їхні картини не знецінюються. Навпаки, живопис радянського періоду все більше входить в ціну на українських аукціонах і світовому ринку». Як мистецтвознавець, Л. Тверська зачарована прекрасними пейзажами А. Войцехівського, на яких змальована Юрмала — Ризька затока і баркаси. Разом із тим не меншу цінність, на її думку, мають полотна, що увіковічили металургійний завод імені Петровського або портрет зварювальника. «Всі ці картини, — вважає вона, — є відображенням свого часу, а тому залишаються для нас художніми шедеврами». Правда, більшість картин від півстолітнього перебування на горищі, значно постраждали — вони уражені грибком і цвіллю. Необхідні реставраційні роботи і, відповідно, фінансові кошти. «Ми сподіваємося, що в Дніпропетровську або в Україні серед заможних людей знайдуться шанувальники мистецтва, які допоможуть нам реставрувати картини», — говорить Л. Тверська.
