Собівартість українського хліба де-факто вже зросла на 9 %. Саме так реагує вітчизняне хлібопекарство на здорожчання вартості зернових на внутрішньому ринку, говорить голова наглядової ради ВАТ «Хліб Києва», керівник експертної комісії партії з питань агропромислового комплексу партії «Сильна Україна» Владислав Атрошенко. «Арифметичні підстави збільшення ціни на хліб вже є два тижні. У собівартості хліба в середньому 40% — це складова зерна. Ціна останнього сьогодні ж зросла на 23%», — пояснює свої підрахунки експерт.
Подорожчання виробництва хліба прогнозують й інші фахівці аграрно-промислового комплексу. Так, зокрема, директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа впевнений, що через три місяці борошно додасть у ціні мінімум 15%. Тож, теоретично, за його оцінками, ціни на хліб можуть підвищитися на 7—10%. Хоча, як вважає Лапа, багато що залежатиме від політики пекарів.
Насправді ж у встановлені ціни на хліб та її регулюванні українські пекарі не такі й самостійні. Адже згідно постанови Кабінету Міністрів України від 1996 року, право втручання і, так би мовити, останнього слова в питанні встановленні ціни на хліб мають органи місцевої влади. Останні ж, як переконує Атрошенко, сприяють значній політизації хлібного питання. За словами експерта, піклуючись про соціально незахищені верстви населення, вони фактично «душать» виробника, утримуючи нижче собівартості ціни на хліб.
Ситуація останніх десяти років, коли ціни на хліб є нижчими собівартості, або такими, які примушують пекарів працювати з нульовою рентабельністю, привела до того, що вся галузь потрапила в досить складну ситуацію, розповідає голова наглядової ради ВАТ «Хліб Києва». Зокрема, як зазначив Атрошенко, підприємства не мають можливості оновити виробництво, а працівники хлібопекарських заводів отримують дуже низькі заробітні плати, працюючи в надлюдських та стресових умовах.
Тож експерти одностайні — вітчизняній хлібопекарській галузі сьогодні конче необхідне реформування, зокрема, в частині ціноутворення. Так, минулого тижня Об’єднання підприємств хлібопекарної промисловості «Укрхлібпром» розробило ряд пропозицій і подало їх на розгляд Кабінету Міністрів України. У документі йдеться про заборону втручання місцевої влади в регулювання ціни на хліб. Державі пропонується виконувати роль регулятора через встановлення граничної межі рентабельності. На виробництво соціальних сортів хліба показник прибутковості, за оцінками авторів пропозицій, може становити 5%. Сам список соціальних видів хліба пропонується скороти з п’яти найменувань до двох, залишивши лише «Хліб український» та батон. У цьому контексті напрошується питання про мотивацію такого скорочення. Але чи є вона в розробленому документі? Що ж до прибутковості виготовлення елітних сортів продукції хлібопекарської галузі, розробники пропозицій взагалі пропонують ціни відпустити. Мовляв, ринок так перенасичений, що сам сформує адекватну ціну на таку продукцію.
У партії ж «Сильна Україна» натомість пропонують вберегти соціально незахищені верстви населення від цінового удару цільовими дотаціями. «Це копійки для держави, — переконує Атрошенко. — Припустімо, що соціально незахищених верств населення в Україні 10 мільйонів громадян. Кожен із них у місяць з’їдає 10 буханок хліба. Останній подорожчає на 10%. Соціальний хліб сьогодні коштує три гривні. Не важко підрахувати, що після підвищення він коштуватиме 3,30. Тож державі потрібно буде доплатити населенню лише 360 мільйонів гривень на рік».
Проте чи подорожчає хліб на прилавках магазинів поки не відомо. «Укрхлібпром» відповідь уряду на свою ініціативу чекає не раніше кінця серпня. Тим часом у країні наближаються вибори до місцевих органів влади. І хто знає, чи знайдуться сміливці на передодні такої події порушити «хлібне» питання...
