Незабаром ціни на найпоширеніші продукти харчування в українських магазинах можуть дещо зрости. Протягом цього тижня уряд планує затвердити остаточний проект реформування системи державного регулювання цін на соціально значимі продукти харчування. Про це в четвер заявив заступник міністра економіки Михайло Русинський.
Попередні постанови Кабміну, що регулювали ціноутворення на «соціалку», за словами чиновника, мали ряд недоліків. Найбільшою з них Русинський називає безпосередньо перелік товарів, на які регулюються ціни. На сьогодні він надто великий та не зовсім чіткий, переконує заступник міністра економіки.
Як проінформував Русинський, перелік тих груп соціальних продуктів, на які націнка становитиме не більше 15%, буде значно скорочений. Зокрема, «соціальними» ціни вже не будуть на муку пшеничну другого сорту. Під регулювання цін підлягатимуть і не всі макаронні вироби. Мовляв, для чого регулювати ціну на дорогі італійські макарони, якщо незаможним вони і так не по кишені... Тому чиновники додали до нового списку тільки найдешевші макарони. Список круп також значно скоротився: якщо на сьогодні ціни регулюються на всі види круп, то з поправками це буде стосуватися лише гречаної та манної. Найбільше ж незаможним українцям доведеться переглянути м’ясний раціон: держава регулюватиме ціни не на всю яловичину, свинину та птицю, як нині, а лише на грудину, лопатки та фарш.
За таких умов можна переходити на молочне харчування, адже асортимент молочної та молочнокислої продукції, ціни на яку будуть гранично низькими, чиновники розширили. В основному це стосується жирності — малозабезпеченим повинні стати доступними такі товари, як молоко до 3,2% жирності, масло вершкове до 80%, сир домашній до 9% та сметана до 20% жирності. Входять в список також ковбаси, сосиски та сардельки — всі, окрім вищого сорту, яйця курячі першої категорії, цукор та рафінована соняшникова олія.
«Під час внесення суттєвих змін щодо держрегулювання цін на соціально значимі продукти харчування ми врахували інтереси громадськості, бізнесу й влади», — зазначає Русинський. Наскільки такими змінами будуть вдоволені ті 60% населення, які живуть на мінімальні доходи, поки невідомо. Проте представники роздрібної мережі мають чим тішитися: зміни до системи регулювання цін передбачають, що оптовики будуть отримувати лише 5% від надбавки, інші ж 10% діставатимуться роздрібній торгівлі. Таким чином влада хоче врегулювати існуючий конфлікт оптової та роздрібної торгівель.
Крім цього, зміни стосуватимуться також декларування цін та отримання згоди на їх підвищення. Ще сьогодні підвищення цін навіть на рівень інфляції потребує узгодження з Державною інспекцією з контролю за цінами. Після реформи ж таке узгодження буде необхідне тільки за умови, якщо ціна підвищуватиметься значно суттєвіше, ніж на рівень інфляції.
В уряді підкреслюють, що такі зміни дозволять підвищити рентабельність продуктів, що входять до групи соціально значущих. Як зазначив Михайло Русинський, на сьогодні через нерентабельність останніх існує проблема дефіциту — адже підприємства просто не хочуть виробляти продукти зі списку соціально значимих. Крім того, зменшення переліку товарів, ціни на які регулюються державою, дозволить оздоровити ринок, посиливши на ньому ефект природної конкуренції, вважає заступник міністра економіки.
Сподіваються урядовці навести лад і з регулюванням на місцях. За словами Русинського, новий проект постанови дозволить припинити політику популізму дешевих продуктів шляхом наджорсткого державного регулювання на місцях, що призведе до нормалізації ринку і не дозволить доводити підприємства до банкрутства.
Солідарний із колегою по уряду й директор Департаменту розвитку аграрних ринків Міністерства аграрної політики Анатолій Розгон. «Чим жорсткіше державне регулювання, тим менше продукції доходить до споживача, адже виробники йдуть у інші сегменти. Таким чином державне регулювання завдає більше шкоди, аніж користі, — відзначає чиновник. — Треба рухатися вперед. Дане рішення компромісне, й, сподіваюся, воно буде прийняте».
ДО РЕЧI
Альтернативою цій реформі могли стати соціальні пайки. Нагадаємо, що на сьогодні існують два проекти щодо внесення коректив в систему державного регулювання. Другий написало Міністерство аграрної політики, котре виступило з пропозицією взагалі відмовитися від практики регулювання цін на соціальні товари. Мовляв, це негативно впливає на ведення бізнесу — аграрії повинні займатися виробництвом продукції, яка буде приносити дохід. А вже про тих, хто не в змозі купити її за ринковою вартістю, повинна дбати держава. Таким чином пропонувалося ввести для незахищених верств населення соціальні пайки, а всім іншим довелося б платити обѓрунтовану ціну за хліб чи молоко. Проте невдовзі від таких ідей Мінагрополітики відмовилося, і сьогодні всіляко підтримує Міністерство економіки.
