Віктор Замудіо Тейлор — відомий латиноамериканський куратор сучасного мистецтва та кіно, продюсер. Його нещодавній приїзд в Україну пов’язаний із підготовкою до Міжнародного мистецького фестивалю «Art-Kyiv contemporary-2010», де він збирається представити значну колекцію творів сучасного латиноамериканського мистецтва. Більшу частину колекції складатимуть твори мексиканських митців, але серед них, можливо, будуть роботи видатних майстрів з інших країн світу, зокрема Енді Уорхола та деяких інших. Цього року фестиваль із затісного Українського дому переїздить на значно соліднішу площу Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал».
Свою художню освіту пан Віктор Тейлор отримав у Мексиці. Далі працював у США, реалізовував мистецькі та освітні проекти в багатьох зарубіжних країнах. Утім, головною метою діяльності він вважає популяризацію мексиканського і загалом латиноамериканського мистецтва у світі. Тому зараз пан Віктор Тейлор живе та працює в Мексиці. Під час роботи йому доводиться багато подорожувати. Основна діяльність його сьогодні пов’язана з усесвітньо відомою корпорацією Jumex, оскільки він є радником одного з найпотужніших колекціонерів сучасного мистецтва — власника компанії — виробника соків Jumex Еухеніо Лопеса Алонсо. «Jumex collection» — одна з найамбітніших колекцій сучасного мистецтва в світі, що включає художні роботи, відеоарт, інсталяції світових і латиноамериканських майстрів. Jumex Foundation — фундація, створена також Еухеніо Лопесом Алонсо, підтримує мексиканських та зарубіжних художників.
Віктор Тейлор розповідає, що в своїй роботі він поєднує інтелектуальну діяльність і маркетинг, але зусилля в обох цих напрямках спрямовані на розвиток мистецтва. Власне, цього вимагає сама природа contemporary art. «Сучасне мистецтво говорить із нами мовою нашого покоління,» — зазначає пан Тейлор.
Місія його перебування в Україні — подвійна: з одного боку, він має намір представити мексиканських і латиноамериканських художників у Східній Європі, а з іншого — провести «польові дослідження» в місцевому мистецькому середовищі, аби найближчим часом і Мексика побачила роботи українських та європейських митців.
Під час розмови «Дня» з Віктором Тейлором і новопризначеним генеральним директором «Мистецького Арсеналу» Наталією Заболотною нам також вдалося з’ясувати, що нині тривають перемовини щодо експонування в Україні робіт легендарної мексиканської художниці минулого століття Фріди Кало. До речі, авторитету в рідному мексиканському мистецькому «кліматі» пану Тейлору додала його робота над документальною стрічкою — саме про Фріду Кало. Ймовірно, що вже восени цей фільм зможуть побачити й українці — у «Мистецькому арсеналі».
У своєму інтерв’ю «Дню» пан Тейлор розповів про атмосферу в сучасному латиноамериканському мистецтві, його неперервний зв’язок із культурою ацтеків і майя, про світову любов до Фріди.
— Пане Тейлор, як сьогодні розвивається сучасне мистецтво в країнах Латинської Америки?
— Латинська Америка має дуже давню й потужну мистецьку історію. Культура людей, які споконвіків жили на цій території, налічує багато тисячоліть. За віком її можна порівняти з китайською. Культурні традиції індіанців майя, ацтеків, ольмеків, тольтеків відображаються й у сучасному мистецтві цього велетенського континенту. Щоправда, тут варто зауважити, що між країнами Латинської Америки є відмінності. Наприклад, у розвитку мистецтва Уругваю, Аргентини, Чилі простежується вплив Європи, оскільки наприкінці XIX — початку XX століття сюди іммігрувало чимало європейців. А от у мистецтві Мексики та Бразилії більше відчутний вплив культури корінних народів. І, до речі, саме ці країни мають найбільший вплив на розвиток сучасного мистецтва всього Латиноамериканського континенту, а Мехико та Сан-Паулу — найбільші центри сучасного мистецтва в регіоні.
БАЛАНСУВАННЯ МІЖ МИНУЛИМ І МАЙБУТНІМ
— Я твердо переконаний у тому, що справжнє мистецтво — це те, що вправно балансує між минулим та майбутнім, використовуючи і джерело традиційних культурних надбань, і ресурс глобального мистецтва. Це дає змогу створювати справжні шедеври.
Звісно, в містах значно складніше відшукати справжнє фольклорне мистецтво, аніж у сільській глибинці. Натомість у мегаполісах існує тенденція до поширення «витворів мистецтва» з написами «Made in China»... Тому «фольклоризація» мистецтва є своєрідним опором глобалізації шляхом повернення до свого коріння, історії свого народу, стародавніх традицій та культури.
Прикладом вправного балансування між минулим і сучасністю можуть бути твори нашого видатного художника Габріеля Ороско. Через свої твори він «розмовляє» з вами міжнародною мовою, в його роботах — ідеї, зрозумілі людям у будь-якому куточку світу. Водночас мистецтво Ороско переповнене ідеями геометрії доколумбійського часу. Поряд із Габріелем Ороско я згадав би ще такого художника, як Едильберто Кальдерона, та зовсім молодого Мігеля Ізраеля Морено.
Часом старшому поколінню буває складно пояснити, в чому цінність сучасного мистецтва, але, безумовно, contemporary art — це крок у майбутнє. Cучасне мистецтво — це прерогатива передусім молодого покоління, саме їх воно має спонукати до пізнання, розвитку себе та світу.
— Як вдалося створити такі потужні центри сучасного мистецтва в Мехико та Сан-Паулу?
— Сучасна інфраструктура мистецтва повинна включати в себе певний набір компонентів: митець, куратор, журналісти, галереї, музеї, колекціонери та ринок мистецтва. У наших країнах всі ці компоненти є. І Мехико та Сан-Паулу стали потужними центрами сучасного мистецтва саме тому. На відміну від менших міст, де, наприклад, можуть бути хороші митці, але немає галерей або є коло поціновувачів мистецтва, а от художніх шкіл — немає.
— Із яких джерел мексиканське мистецтво отримує підтримку?
— Держава підтримує мистецтво шляхом надання стипендій, грантів молодим та вже досвідченим і знаним митцям. Наше мистецтво має й інше джерело фінансування — приватне.
Прикладом приватного фінансування культурних проектів є діяльність тієї фундації, з якою я співпрацюю — Jumex Foundation, якій уже понад десять років. Це дуже потужний гравець на ринку мистецтва, який підтримує музеї, галереї, художників, одночасно формуючи власну колекцію сучасного мистецтва. Серед тих, хто отримує підтримку фундації, зокрема, Музей сучасного мистецтва ім. Руфіна Тамайо, Музей Сайнід Алфонсо та Національний університет. Нині також готуємося до відкриття нового музею, що має відбутися 2012 року. Над створенням приміщення працює відомий британський архітектор Девід Чіперфільд.
Загалом, мексиканське мистецтво — вкрай динамічне. Але безліч атракцій, на жаль, залишаються недоступними для широкого загалу: 90% із них залишаються в приватних збірках і лише 10% потрапляють на очі публіки. Це як із пам’ятками археології. Тож, з одного боку, приватне фінансування — це добре, але, з іншого, дедалі більше художніх творів стають «приватизованими», тобто закритими для широкого загалу.
ТА, ЩО ЗМІНИЛА ПРАВИЛА ГРИ
— Ви працювали над документальною стрічкою про всесвітньо відому художницю Фріду Кало. Чому саме Фріда?
— Фріда Кало — дуже впливова художниця на всьому мексиканському культурному просторі. І не лише мексиканському. Із середини минулого століття вона залишається своєрідною іконою, яка осяває шлях для багатьох світових художників. Передусім вона була сильною та непересічною особистістю, по-справжньому вільною людиною, хоча хвороба та інші життєві складнощі на довгий час ставали на заваді її захопленню мистецтвом. Вона завжди була дуже сучасною майстринею, водночас вона любила фольклор, і це видно в її роботах. Фріда Кало, по суті, змінила правила гри в мистецтві, змістивши кордони та систему координат творчості. Вона змогла містифікувати свою особистість, змінити дату власного народження, міфологізувати власне життя. Мені доводилося бувати в різних країнах світу, спілкуватися з різними людьми, і я помітив, що кожен має якусь свою думку про Фріду Кало. Сьогодні її постать здобуває нову популярність у різних країнах світу. Думаю, в Україні теж.
Завдяки цьому фільму я став на шлях кінопродюсування. Створення документального кіно — дуже важливий досвід для мене, який я маю намір продовжити. До речі, незабаром цей фільм зможуть побачити й українці.
Загалом, мій перший візит до Києва має дослідницький характер. Я прагну підготувати ѓрунт для показу фільму. Це по-перше. Крім того, моя мета — це знайомство з вашою країною, культурою, місцевим арт-ринком та його гравцями. Я тут для того, щоб розпочати діалог між мексиканським та українським мистецькими середовищами.
«УКРАЇНА МАЄ СТАТИ ЧАСТИНОЮ СВІТОВОГО КУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ»
— Ви вже встигли познайомитися з українським мистецтвом? Які перші враження?
— На жаль, кілька днів — замалий термін для пізнання країни. Хоч я вже вражений величезним культурним та духовним потенціалом вашого народу. Мистецтво України, її художники неодмінно повинні стати частиною світового культурного простору сучасності. Ви маєте досить талантів, аби Україну знали далеко за її межами.
Між іншим, «Мистецький арсенал» міститься навпроти Лаври, і це — знаковий феномен. У цьому просторі може виникнути дуже цікавий діалог і взаємообмін між мистецтвом та релігією.
— Що саме ви маєте намір привезти восени на «Art-Kyiv contemporary-2010»?
— Перш за все, це колекція відео із зібрання нашої фундації. Другий проект присвячений темі відданості ідеалам сучасного мистецтва. Третя частина експозиції буде зосереджена довкола екологічного мистецтва. Сьогодні екологія набуває неабиякого значення для подальшого розвитку людства. Ми використали мотиви індіанської культури, яка доводить, що людська цивілізація здатна розвиватися таким чином, аби зважати не тільки на свої інтереси, а й на інтереси прийдешніх поколінь, навколишніх ландшафтів і природного середовища. Нам буде дуже цікаво спостерігати за тим, як латиноамериканська експозиція впливатиме на людей.
Зображення надані культурно-мистецьким та музейним комплексом «Мистецький арсенал»
ДОВІДКА «Дня»
V Міжнародний мистецький ярмарок «Art-Kyivcontemporary»
8-14 листопада 2010 року: Культурно-мистецький і музейний комплекс «Мистецький арсенал», вул. Івана Мазепи, 28-30, м. Київ
Щорічний міжнародний художній ярмарок «Art-Kyivcontemporary» — один із найпотужніших проектів на українській мистецькій сцені. Форум збирає відомих художників, галеристів, кураторів, критиків, теоретиків, колекціонерів і створює широку перспективу ознайомлення з актуальними тенденціями мистецтва. «Art-Kyiv contemporary» успішно підтримує репутацію вітчизняного арт-ринку — ще молодого, але вже прогресивного. Організатори ярмарку стверджують, що обсяг продажів творів мистецтва становив близько 8 млн. у. о. Щорічно набирає обертів не лише комерційна частина виставки, а й набувають вагомості спеціальні проекти, в яких беруть участь українські та зарубіжні митці, галереї, куратори, колекції. За десять днів ярмарок відвідує близько 200 тисяч людей, події форуму висвітлюють понад 150 засобів масової інформації. Із 2006-го до 2009 року ярмарок проходив в Українському домі. Починаючи з 2010 року новим місцем для проведення форуму стане простір музейного комплексу «Мистецький арсенал» площею близько 16 тис. кв. м, з його особливою історичною аурою та унікальними експозиційними можливостями.
