Сьогодні у Луцьку відбувається особлива не лише для краю подія. У Волинському національному університету імені Лесі Українки пройдуть урочистості з нагоди 70-ї річниці створення. Власне, університетом заклад став у 1993-му, а національним — кілька років тому, бо їхнім попередником був також досить рейтинговий Луцький педагогічний інститут. Нині ВНУ впевнено займає високі місця у рейтингу кращих вищих навчальних закладів України. І хоча географічно він далеко від столиці, та дуже близько — до Європи.
Як університет допомагає регіону позбуватися культурної провінційності, стає локомотивом його прогресу, як у ньому шукають свого студента і чим пишаються, — про це наша розмова з ректором Волинського національного університету, професором, доктором біологічних наук Ігорем КОЦАНОМ.
- Із чого розпочнуться урочистості, яких чекаєте високих гостей, і кого будете вшановувати?
— Урочистості почнемо з молитви за університет, яка відбудеться у Свято-Троїцькому храмі Луцька. У цьому році плануємо розпочати і спорудження університетського храму Святої Софії-Премудрості Божої, кошти на який збираємо усією університетською громадою. Заради спорудження храму ініціювали і проведення першого на Волині Віденського балу, який має благородну благодійну мету — збір коштів на церкву, але відбувається в кращих традиціях подібних балів і став, без сумніву, не просто родзинкою культурного життя Луцька, а й одним із волинських брендів. На ювілейних урочистостях вперше представимо видане за кошти рекламодавців та спонсорів іміджеве видання «Золоті сторінки Волинського національного університету імені Лесі Українки. Випускники», яке містить інформацію про наших видатних випускників. До 70-річного ювілею створено і Асоціацію випускників Волинського національного, людей, яким дорогі університетські ідеали, традиції, які зацікавлені у зростанні іміджу університету як західного центру освіти, науки і культури в Україні.
Звичайно, що ми чекали у гості багатьох із них, адже можна без перебільшення сказати, що майже всі найвідоміші люди Волині — родом із нашого навчального закладу. Це і народні депутати Адам Мартинюк, Катерина Ващук, письменники Йосип Струцюк та Іван Чернецький, лауреат національної Шевченківської премії Василь Слапчук, відомі не лише в Україні спортсмени Олег Лужний і Анатолій Тимощук. Відбудеться урочисте засідання вченої ради, засвідчимо пошану і людям, які пропагують університетські цінності, патріотизм і повагу до нашого навчального закладу, які розуміють роль університету у формуванні еліти держави й всіляко сприяють нашому розвиткові. Щоб прочитати у ВНУ публічну лекцію, до нас приїжджають представники вищої української еліти. Друзями університету є головний редактор газети «День» Лариса Івшина, яка є членом його Наглядової ради, та екс-прем’єр-міністр України генерал Євген Марчук, публічні лекції якого завжди збирають найбільшу аудиторію. Ми гордимося, що традиційна Фотовиставка «Дня» після презентації у Києві вирушає до Луцька, де її завжди чекають і високо оцінюють. Ми раді, що волинська громада нещодавно під час конкурсу «Людина року-2010» назвала Ларису Івшину «гордістю Волині».
І, звичайно, на урочистій вченій раді згадаємо тих, кого вже нема серед нас, та без кого історія нашого закладу не була б такою достойною. Власне, про наші здобутки і буде представлено документальний фільм «ВНУ імені Лесі Українки — 70!»
— У фантаста Кліффорда Саймака є роман, в якому змальовано занепад людства після глобальної катастрофи. І відродження людини мислячої, розумної починається з відродження не промисловості чи економіки, а саме з університетів. У всьому світі наука робиться в університетах, і девіз вашого теж промовистий — «Наукою переможемо!» Чим у цьому плані може похвалитися Волинський національний університет?
— Ми — єдиний у регіоні класичний університет із сімдесятилітньою історією і, як у кожного сучасного амбітного університету, нашим пріоритетом є науково-дослідна діяльність. Для мене справою честі є створення наукових шкіл, які функціонують майже на всіх факультетах. Наприклад, школа фізики твердого тіла, якою керує доктор фізико-математичних наук професор Георгій Давидюк, опублікувала понад 300 наукових праць, з них 10 монографій і навчальних посібників, 5 патентів на винаходи. На кафедрі неорганічної хімії функціонує наукова школа доктора хімічних наук професора Івана Олексеюка, розроблено технологію одержання монокристалів понад десяти складних халькогенітів і галогенідів, отримано понад 600 нових сполук, твердих розчинів і склоподібних сплавів. Результати наукового дослідження викладено у трьох монографіях, опубліковано майже 500 публікацій і реалізовано у патентах. Нашою гордістю є Науково-дослідний Інститут ім. Лесі Українки, який створює персональну енциклопедію «Леся Українка». Його архівний фонд регулярно поповнюється цінними документами з музейних і архівних фондів, функціонує виставка невідомих рукописів Лесі Українки, до якої постійно надходять нові експонати. В університеті традиційним стало проведення Фестиваля науки, учасниками якого щороку стають понад півтори тисячі студентів.
— 70-річний ювілей університету — це лише один з етапів активної, якщо можна так сказати, життєвої позиції вашого закладу. Які ще вагомі заходи відбудуться у цьому році, що мають підтвердити високий рейтинг університету не лише у волинському краї?
— На базі Волинського національного університету відбудеться засідання консорціуму Варшавського університету та університетів Західного регіону України. У липні — Міжнародний державний студентський фестиваль «На хвилях Світязя», який теж стає одним із волинських брендів. У вересні в нашому університеті відбудеться друга Міжнародна науково-практична конференція «Шацький національний парк: регіональні перспективи, шляхи та напрями розвитку». До участі в ньому ми плануємо запросити директорів національних парків із різних країн світу — Америки, Африки, Східної Азії, Європи.
— Торік учасники та гості фестивалю «На хвилях Світязя», який проходив на університетській оздоровчій базі «Гарт», були вельми подивовані її виглядом. Це, без сумніву, одна із кращих, якщо не найкраща оздоровча база на березі «українського Байкалу». І хоча високий статус національного вимагає чимало зусиль задля розвитку університету на достойному рівні, проте ректор не уникає і таких ось клопотів... Бачимо, що і старий університетський стадіон переживає реконструкцію...
— Раніше база «Гарт» являла собою кілька примітивних дерев’яних будиночків, а тепер це два нові корпуси котеджного типу для студентів, сучасні конференц-зал та їдальня, котеджні будиночки для викладачів. Облаштували пляж зі спортивними майданчиками. Ми плануємо, що база працюватиме цілий рік, і вже нині тут проведено чимало наукових, навіть міжнародних конференцій, бо рівень її дозволяє це робити. Якщо ми зробимо все, що задумали і спроектували, то вона стане найкращою у регіоні, майже сучасного європейського зразка. Мріємо створити і сучасний стадіон, і такий спортивний клуб (на зразок американського), де плекався б здоровий дух університетської спільноти, а здорове суперництво, прагнення до перемоги утверджували водночас і лідерські, і командні принципи.
Адже я не раз повторюю фразу, яку можна сприймати як жарт, а треба сприймати як поштовх до роботи: «Волинський університет — найкращий у світі, тільки не всі поки що про це знають». Пріоритети розвитку, звичайно, залежать від географічного положення, але національна еліта не меншою мірою плекається й у регіонах. Тим більше, що наш університет через свою близькість до державного кордону України, до Європи і міжнародну співпрацю є досить відомий не лише у Польщі, а й у Німеччині та інших країнах Східної Європи. Хочеться, аби наші випускники досягали найвищих вершин кар’єри, гідно на практиці підтвердили здобуті у Волинському національному університеті знання і стали справжніми українцями європейської держави.
