Симфонічний абонемент у Національній філармонії, присвячений 170-річчю з дня народження Петра Ілліча Чайковського, відкрився оперою «Черевички».
Нагадаємо, що 1870 р. Російське музичне товариство замовило композитору Олександру Сєрову оперу на сюжет «Ночі перед Різдвом» Гоголя. Але через рік композитор помер, і було оголошено конкурс на написання опери за лібрето поета Якова Полонського. Чайковський дуже любив творчість Гоголя й енергійно взявся за роботу. Уже через три місяці опера «Коваль Вакула» була готова й здобула дві премії. «Усі мої помисли спрямовані тепер до мого люб’язного дітища, до милого «Вакули»... до чого я люблю його», — писав композитор про свій новий твір. А пізніше згадував: «Я писав цю музику з любов’ю, з насолодою, так само, як «Онєгіна», Четверту симфонію, Другий квартет». З роками композитор переробив оперу, додав нових сцен, розширив музичні характеристики героїв і назвав по-новому — «Черевички». Цікаво, що вперше він став за диригентський пульт саме на прем’єрі «Черевичків» у Большому театрі 1887 року.
Оперу, якій Петро Чайковський дав підзаголовок «коміко-фантастична», можна назвати й народно-побутовою, й лірико-драматичною — стільки в ній колоритних характерів і цікавих внутрішніх сюжетів. Авторові композиції й режисерові-постановникові київської філармонічної версії Ірині Нестеренко вдалося правильно визначити міру театралізації, аби глядачі емоційно включалися в те, що відбувається з перших звуків оркестру. (Відзначимо, що влітку минулого року прем’єра «Черевичків» у постановці Нестеренко з успіхом пройшла в Харківському театрі опери та балету).
Початок вистави став подорожжю в казку: йде сніг, сяє над сценою золотий місяць — і це вже не філармонійний зал, а Диканька напередодні Різдва. Мінімум декорацій, можливий за концертного виконання, виявився достатнім: стільці в білих чохлах змальовували то внутрішність хати, то замети й навіть мішки, в які ховалися залицяльники Солохи. Вікторія Ченська, солістка Національної опери, талановито виконала партію Оксани, передавши своїм голосом (сопрано) муки й радості героїні. А солісти філармонії Анатолій Юрченко та Сергій Бортник перевтілилися в колоритних героїв — Біса і Шкільного вчителя. Останні виконавці опери — студенти (вчаться в Національній музичній академії України). Наприклад, Сурен Максутов, студент п’ятого курсу й соліст філармонії, який виконав роль Вакули, вразив яскравими вокальними даними й умінням передати складність внутрішнього світу героя. Образи, що запам’ятовуються, створили Мирослава Гаврилюк (Солоха) й Олександр Кирєєв (Світліший). Потішили чистотою звучання й щирою акторською грою Андрій Гнатюк (Чуприна), Олександр Печонкін (Голова), Михайло Гнатюк (Панас), Владислав Павлюк (Церемоніймейстер).
Оркестр Національної філармонії чуттєво й тонко виконав музику Петра Чайковського під управлінням маестро Миколи Дядюри, який є автором абонемента й диригентом-постановником «Черевичків». Він виконав величезну музично-інтонаційну роботу, збудувавши вокальний образ кожного виконавця. А коли в другій дії на сцену вийшов хор Київського академічного театру опери та балету для дітей і юнацтва, вистава почала виблискувати ще яскравішими музичними барвами... Глядачі, сидячи в партері, разом зі Світлішим і Вакулою, зводили очі на балкон, думаючи побачити там неіснуючу імператрицю — настільки високим був градус достовірності! Творці вистави добилися головного — після прем’єри хочеться перечитувати Гоголя й послухати Чайковського...
Наступні концерти симфонічного абонемента включають увертюри-фантазії «Гамлет» і «Ромео і Джульєта», сюїти з музики до знаменитих балетів, декілька концертів і симфоній, Варіації на тему рококо. А закінчиться абонемент 11 червня концертом «Гала-Чайковський», на якому прозвучать арії та сцени з опер, фантазія «Франческа да Ріміні» й Урочиста увертюра «1812 рік».
