Лідери 27 європейських країн з’їхалися вчора до Брюсселя, де почав свою роботу черговий саміт ЄС. Спочатку планувалося, що на саміті буде підписано документи про прийняття Лісабонського договору і буде обрано президента ЄС, повідомляє euronews.net. Проте надати Євросоюзу новий статус цього разу не вдасться і доведеться збиратися ще раз. Плани зірвала Чехія. Президент країни Вацлав Клаус відмовився підписувати Лісабонський договір — конституцію ЄС до ухвали Конституційного суду про відповідність договору конституції Чехії. Конституційний суд Чеської республіки переніс засідання на цю тему на 3 листопада.
Бі-Бі-Сі нагадує, що минулого року Конституційний суд уже обговорював це питання і ухвалив, що входження Чехії до єдиного європейського простору на підставі Лісабонського договору не торкнеться основ незалежності країни. Проте, один із головних євроскептиків В. Клаус знайшов положення, які вимагають нових ухвал від Конституційного суду. Йдеться про «декрети Бенеша».
1946 р. президент Чехословаччини Едуард Бенеш підписав закони, відповідно до яких із країни було вислано етнічних німців і угорців. Вигнання цих націй, яке супроводилося конфіскацією їхньої власності та масовими вбивствами, повинне було усунути проблему 1938 року, коли Гітлер пред’явив територіальні претензії до Чехословаччини, мотивуючи це захистом прав німецької меншини в Судетській області.
Тепер чехи побоюються, що нащадки біженців повернуться назад і зажадають повернення конфіскованої власності. В. Клаус і його прихильники вважають, що Брюссель спочатку повинен дати гарантії (які не відповідають нормам ЄС), що цього не трапиться.
Варто відзначити, що ЄС уже встиг зробити виняток для Великої Британії та Польщі. Лондонові було обіцяно, що європейські суди не вважатимуться судами вищої юрисдикції щодо британських. Варшава ж взяла слово, що католицьку Польщу не змушуватимуть визнавати одностатеві шлюби.
Проте учасники саміту не мають наміру втрачати час даремно й займуться, в основному, виробленням загальної позиції щодо копенгагенської конференції ООН зі зміни клімату, пише euronews.net. Країни ЄС повинні подолати розбіжності з приводу фінансової допомоги, яку вони повинні надати країнам, які розвиваються для обмеження викидів в атмосферу «парникових» газів. До позитивів нинішнього саміту можна віднести той факт, що влада Словаччини не буде висувати нові умови за Лісабонським договором, що значно полегшить життя членам ЄС. Про відмову від претензій напередодні заявив словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцоне, хоча раніше він говорив, що Братислава може наслідувати приклад Чехії.
Незважаючи на неможливість обрання керівництва ЄС планується, що лідери Євросоюзу обговорять кандидатури претендентів. На пост першого президента ЄС претендують екс-прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер і глава уряду Люксембурга Жан-Клод Юнкер, називається і кандидатура прем’єра Голландії Яна Петера Балкененде. Дебати обіцяють стати гарячими, оскільки жоден із визнаних претендентів на цей пост так і не зміг заручитися підтримкою всіх 27 країн європейського співтовариства.
Нагадаємо, що посада президента Євросоюзу з’явиться після набуття чинності Лісабонського договору. Передбачається, що президент ЄС представлятиме європейське співтовариство на світовій арені, виконуючи більше представницькі, аніж управлінські функції. Проте, престиж цієї посади породив запеклу боротьбу кандидатів на неї.
За день до початку саміту стало зрозуміло, що екс-прем’єр Великої Британії Тоні Блер, що мав раніше найбільші шанси зайняти вищий пост у оновленій структурі управління європейським співтовариством, фаворитом більш не є. Слабким місцем британського лейбориста став той факт, що він вважається визнаним політичним важкоатлетом. Відразу вісім держав Євросоюзу виступили проти його кандидатури, побоюючись, що енергійний і амбіційний Блер втручатиметься в роботу європейських структур, давлячи на них своїм авторитетом.
Польський міністр з питань європейських справ Міколай Довгелевич заявив, що сильні політики на цих постах можуть бути загрозою для Польщі. Газета Dziennik зазначає, що приводів для побоювань два: по-перше, сильний президент і глава МЗС ЄС значно послабили б позиції Єврокомісії, яка часто стає на захист слабких держав. По-друге, Польщі буде складніше домовитися про більш сприятливі умови для Польщі про викиди вуглекислого газу в атмосферу. Тому Польща не підтримає кандидатуру колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Тоні Блера.
Представник німецької партії Вільних демократів, який перебуває в правлячій коаліції з партією канцлера Німеччини Ангелою Меркель, також висловив сумніви щодо того, що колишній британський прем’єр Тоні Блер є найкращим кандидатом на посаду президента Європейського Союзу. Головний партійний організатор Вільних демократів Йорг Ван Ессен заявив, що вважав би за краще бачити на чолі Євросоюзу представника країни менше, ніж Велика Британія.
