ДВI ТОЧКИ ЗОРУ

СТВОРЮВАТИ НОВІ РЕАЛІЇ — СИЛОЮ ЗБРОЇ

Майже через рік після російсько-грузинської війни уповноважений брюссельською Єврокомісією експерт надав учора свій аналіз та оцінку конфлікту. Хто хоче, може ознайомитися з цією доповіддю в інтернеті. Насамперед російська сторона упиватиметься деякими його пасажами. У доповіді стверджується, що «відкриті бойові дії почалися з масивного артилерійського обстрілу з боку Грузії». Обстріл Грузії підрозділами російської армії критикується як «непропорційний», що означає не більше того, що це був простимий гріх, учинений у запалі битви. Осуджені також страждання десятків тисяч людей, які були змушені залишити свої домівки, а також цілеспрямоване знищення населених пунктів. «Під час і після конфлікту в серпні 2008 року практикувалися етнічні чистки, направлені проти грузин у Південній Осетії». Досі етнічні грузини залишають цей регіон. Крім того, встановлено, що існує «серйозна небезпека виникнення нової конфронтації» у цьому регіоні.

Той факт, що в подібному документі згадуються страждання цивільного населення, означає важливий прогрес у цивілізаційній сфері. Однак наявне в доповіді твердження про те, що «в цьому конфлікті немає переможця» — це, швидше за все, спроба видати бажане за дійсне. Подібні фрази очікуєш зустріти, швидше, в проповіді Бенедикта XVI. Політики-реалісти в Росії розуміють, що неоімперіалістичне мислення в Кремлі внаслідок каральної операції на грузинській території досягнуло успіху, і його протвережуючий вплив розповсюдиться далеко за межі Кавказу. І все ж у доповіді міститься висновок про те, що Росія останнім часом «намагалася створити привілейовану зону інтересів у своєму близькому закордонні», а «деякі політичні діячі» займаються тим, що «відходять від таких загальновизнаних принципів міжнародного права як повага територіальної цілісності».

Росія на Кавказі утворила нову карликову державу й створила таким чином нові реалії. Для усвідомлення цього не потрібно ніяких доповідей Єврокомісії.

ЗАПИТАННЯ Й ВІДПОВІДІ: ЗАХІД ПОСТАВЛЕНО ПЕРЕД НЕЗРУЧНИМИ ВИСНОВКАМИ

Це дослідження було зроблено за дорученням Європейського Союзу в відповідь на суперечливі твердження Грузії та Росії стосовно того, хто розпочав військові дії. У доповіді зроблено висновок про те, що військові дії розпочала Грузія, однак Росія провокувала її своїм втручанням протягом багатьох років.

ТОБТО БУЛО ВСТАНОВЛЕНО, ЩО ВИННІ ОБИДВІ СТОРОНИ?

Так. Однак вердикт у більшій мірі засуджує Тбілісі, ніж Москву. По-перше, Грузія доклала багато зусиль для того, щоб довести, що Росія зробила перший крок, захопивши грузинську територію в Південній Осетії ще до того, як Грузія почала обстріл Цхінвалі — столицю Південної Осетії. Доповідь відкидає ці твердження. По-друге, прозахідно налаштована Грузія дуже уважно ставиться до своєї репутації на Заході — підтримка Заходу була одним із головних досягнень президента Грузії Михайла Саакашвілі. Якщо його репутація ще більше зіпсується, ніж це було раніше, то Тбілісі постраждає. Москва звикла до того, що Захід її критикує за нібито існуючі прояви насильства в Чечні, наприклад, і вона значно менше стурбована тим, що Захід думає про її поведінку.

ОТРИМАНІ ДАНІ Є ОБ’ЄКТИВНИМИ?

Команда, яка працювала над складанням доповіді, мала унікальний доступ до російських і грузинських офіційних осіб, однак її члени визнають, що зроблені висновки не є останнім словом в історії цієї війни. Можливо, в доповіді дуже багато уваги приділяється 8 серпня — тому дню, коли почалися озброєні зіткнення, і дуже мало — попереднім подіям, в яких Росія відігравала визначальну роль. Однак у доповіді зроблено досить жорсткі висновки, і претензії Росії на привілейовану сферу інтересів визначені як «несумісні з міжнародним правом». Це може мати серйозні наслідки, наприклад, для України.

А ЗАХІД ЗАЛИШИВСЯ ПОЗА КРИТИКОЮ?

Аж ніяк. Ставляться питання відносно політики США, пов’язаної з поставками зброї в Грузію, і в доповіді йдеться про те, що «військова підтримка має залишатися в кордонах, визначених здоровим глуздом і обачністю» Міжнародне співтовариство, включаючи Раду Безпеки ООН, зазнає відкритої критики стосовно того, що було зроблено дуже мало для розрядки напруженості перед війною. Разом із тим, президент Франції Ніколя Саркозі, який стрімко переміщався по Європі минулого літа і виступив як посередник при укладенні перемир’я, дістав високу оцінку від головного упорядника доповіді Хайді Тальявіні за «послідовні та сміливі зусилля».

ЧИ МОЖЕ РОЗПОЧАТИСЯ НОВА ВІЙНА?

Так. Як сказано в доповіді, ситуація в Грузії сьогодні така ж погана — а можливо й гірша, — ніж це було перед початком війни, і там тривають порушення прав людини. Спостерігачі ЄС, розміщені в Грузії в рамках плану Саркозі про припинення вогню, діють тільки на суто грузинській території, й Росія досі не допускає їх на територію Південної Осетії та Абхазії. Міжнародні мирні переговори в Женеві не дали результатів. Росія вважає, що вона ще «не завершила» процес позбавлення від Саакашвілі. Економічна криза робить ситуацію ще більш безвихідною.

АЛЕ ГРУЗІЯ — ЦЕ НЕВЕЛИКА І ВІДДАЛЕНА ДЕРЖАВА? ЧОМУ ВСЕ ЦЕ ТАК ВАЖЛИВО?

Цей конфлікт показав нездатність Заходу стримувати Росію, коли мова йде про її сусідів. Це не вдалося зробити ні шляхом тиску, ні за посередництва багатосторонніх структур безпеки, до яких належить Організація з безпеки та співпраці в Європі. Отож ця війна посилила вплив Росії в цьому регіоні за рахунок Заходу. Це дуже важливо для інших сусідів Росії. Це також важливо для Заходу, оскільки деякі з цих сусідів є союзниками НАТО (наприклад, прибалтійські країни), а інші являють собою важливі транзитні держави, територією яких здійснюється транспортування нафти і газу.