23 вересня
На мій життєвий шлях випало нове випробування — пошук найманої квартири. І повірте (а хто з цим безпосередньо мав справу, той і сам знає) — це справжня перевірка на витримку. Спочатку закуповуєшся газетами з тисячами варіантів квартир будь-якої квадратури, ціни, умовами. Підкреслюєш більш вигідні варіанти, починаєш радіти власним успіхам, адже й не думав, що так легко буде знайти однокімнатну квартиру за мінімальну ціну без посередника та ще й у елітному райончику. Починаєш дзвонити. За найкращими номерами... ніхто не бере слухавку (протягом чотирьох днів); номери з більш-менш путьовими пропозиціями виявляються брокерськими, та й новини у брокера обов’язково не дуже — залишилися тільки варіанти із завищеними цінами. Настрій починає погіршуватись. Ось іще один різновид оголошень — їдеш до «канторки» так званого агентства, тобі пропонують «крутєнний домік» за ціною, якої не знайдеш навіть по області. Цієї ж хвилини з’єднуються із власником цього помешкання, й ти спокійно домовляєшся про зустріч прямо сьогодні. Оплачуєш послугу працюючого з тобою «агента» в сумі 170 грн. Радющий «летиш» у зазначений час на зазначене місце, чекаєш хвилин із тридцять, потім ще хвилин двадцять... Набираєш номер того самого власника і чуєш: «На даний момент...». Якщо ти ще не плачеш, то я мало не зірвалася. Але що нас не вбиває — те робить нас сильнішими. Пошук триває.
