5 вересняПрацювати стало просто нестерпно. Директор заліз на голову, позвішував ноги й, єхидно посміхаючись, час від часу повторює: «Працюємо, працюємо». Так каже мама, тато жаліється, сусід справа, мало не плачучи, згадує робочий день, і всі опісля додають: а нікуди ж не дінешся, треба працювати....