На ІІ Міжнародному фестивалі дерунів, який пройшов минулої суботи у Коростені, гасел, що прославляли цю надзвичайно популярну страву, було більш ніж достатньо, але очевидно головне: «Деруни — це кулінарна демократія». Просто, сучасно і зі смаком, тобто смакотою. На честь млинця з тертої картоплі звучали віршовані твори (проведений спеціальний конкурс), серед яких виділявся урочистий «Гімн деруну». Всіх, заходів, організованих мерією за допомогою спонсорів, перерахувати взагалі неможливо. Головне дійство відбулося в міському парку культури й відпочинку імені Миколи Островського — тут найкращі господині міста, навколишніх сіл, кухарі дошкільних і шкільних закладів розгорнули свої похідні кухоньки (більше ніж півсотні) і... густий аромат смажених дерунів буквально огорнув центр Коростеня. Проте безкоштовно поласувати ними могли лише члени журі, яке оцінювало майстерність кулінарів. Інші ж пригощались біля вподобаної ятки або могли придбати за 100 грн. сертифікат дегустатора, який давав право на пробу цих кулінарних витворів у 55 точках. І яких див не було серед них — від найпростіших до вишуканих, як, наприклад, великий товстий дерун на великій таці з підливою, приготованої зі сметани, грибів, овочів і свинячих реберець. Діяла школа дерунярства, майстер-клас давав міський голова Коростеня Володимир Москаленко, який пік картопляні млинці на очах у публіки і пригощав ними городян.
Апогеєм стало відкриття першого в Україні пам’ятника деруну — коли В. Москаленко і голова Верховної Ради В. Литвин зняли з нього покривало, то першою реакцію деяких городян було зітхання, чому дерун такий маленький? Перед публікою на кам’яному фундаменті постала гранітна макітра з невеликим млинцем зверху. Та хіба у розмірах справа? Головне, що поліський національний продукт тепер гідно вшанований. У древлянській столиці Коростені.
