У країні говорять про стабілізацію та поновлення економічного зростання. Подібні тези постійно злітають з вуст наших урядовців, які бажають представити народові позитивні результати успішної антикризової боротьби. Народна ж мудрість свідчить: «Довіряй, але перевіряй». «День» спитав у керівників областей, як пом’якшення кризи відбилося на реальній економічній ситуації в регіонах.
За словами глави облдержадміністрації Вінницької області Олександра Домбровського, ситуація досить стабільна і прогнозована. «За вісім місяців виконуємо всі контрольні цифри щодо надходжень до бюджету», — сказав він і додав, що вже зібрано понад 2,5 мільйона тонн ранньої групи зернових культур. «Це один із рекордних урожаїв за 18 років незалежності», — говорить Домбровський. Крім того, область планує цього року вийти на 260 тисяч тонн цукру, що дозволить зняти «спекулятивне напруження» навколо цукру.
Наповнення бюджету йде нормально й у Львівській області, розповідає «Дневі» глава Львівської облдержадміністрації Микола Кміть. Причому на відміну від інших областей, львівський бюджет «витягує» не великий, а малий і середній бізнес.
За словами глави облдержадміністрації Полтавщини Валерія Асадчева, до кінця року з місцевим бюджетом не буде проблем і в цій області. Вже зараз його виконано на 70%. «Що ж до держбюджету по області (перерахування з держскарбниці для виконання місцевою владою функцій, покладених на неї державою. — Авт.), то можу сказати, що його виконано за вісім місяців всього на 55—56%. І це за умови, що ще надійде десь 250 мільйонів гривень планового ПДВ», — невтішливо говорить Асадчев.
За словами опитаних голів облдержадміністрації, ситуація в регіонах поки що нормальна. Проте, не дивлячись на всі позитивні сигнали, в деяких областях все ж таки спостерігається охолодження економіки. Насамперед, це пов’язано з браком інвестицій. Якщо проблему не вирішити, то вона може мати погані наслідки. «Якщо раніше в середньому за рік до економіки області ми втягували за тиждень 280—300 мільйонів гривень, то зараз кредитуємо на 20—25 мільйонів гривень», — говорить «Дневі» Домбровський. За його словами, зараз дуже важливо відновити кредитування існуючого бізнесу й залучити новий. І з цією проблемою сьогодні стикаються практично всі регіони.
Краще ситуація з інвестиціями йде в містах-претендентах на проведення Євро-2012. Так, за словами Кмітя, в даний момент найбільше фінансів до регіону надходить із держскарбниці: 400 мільйонів гривень на будівництво стадіону, близько 200 мільйонів гривень на злітно-посадочну смугу і близько 50 мільйонів на термінал. Без урахування чинника Євро-2012 кількість інвестицій залишилася на торішньому рівні, розповідає він «Дню». У той же час, у львівському регіоні питання залучення інвестицій вирішують і іншим шляхом, щорічно організовуючи міжнародний економічний форум, на який запрошують інвесторів. А нещодавно було прийнято ухвалу відкрити інвестиційну агенцію, яка сама буде йти до інвесторів із цікавими регіональними бізнес-пропозиціями. Подібний підхід Кміть пропонує взяти на замітку іншим регіонам.
Швидко стабілізувати економічну ситуацію і залучити в регіони значні інвестиції не вдається лише тому, що в місцевої влади практично немає повноважень, які необхідні для «заманювання» бізнесменів, розповідає «Дню» економіст Олександр Рябченко. Якби центральна влада хоч трохи «поділилася» з місцевою, то процес регіонального «одужання» пройшов би набагато швидше. Про ефективність подібного підходу, за словами економіста, свідчить досвід Німеччини. Раніше цю країну було поділено на дві частини. А коли виникло питання про їх возз’єднання, то центральна німецька влада вирішила передати частину повноважень на місцевий рівень. І внаслідок цього отримала міцну економіку.
Звичайно, за умов початку передвиборних перегонів, українська влада навряд чи погодиться на переділ повноважень. Однак їй ніхто не забороняє хоча б не міняти інвестиційні закони в період кризи і спрощувати, наприклад, процедуру відведення землі для спорудження нових виробництв, вважає Рябченко.
Але, на думку старшого економіста Центру соціально-економічних досліджень СASE-Україна Володимира Дубровського, інвестиції не йдуть до регіонів не лише в зв’язку зі зволіканням центральної влади у важливих для бізнесу питаннях. Часто на регіональному рівні існують свої офіційні або неофіційні лідери, які в результаті й вирішують, кому можна «зайти» до регіону, а кому — ні. Дубровський вважає, що ще один бар’єр для інвестицій — це відсутність державної концепції з інвестиційної привабливості країни, в якій за кожним регіоном буде чітко закріплено свої привабливі бізнес-напрямки. Окрім того, на початкових етапах реалізації концепції держава має направляти до регіонів гарантовані фінансові потоки або ж залишати на місцях джерела доходів, які можна буде використовувати для просування перспективних інвест-проектів.
