Становлення традицій демократії, державність, суверенітет — усім, чого казахи домоглися за роки незалежності, вони зобов’язані своєму основному закону. Про це в Києві заявив Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Казахстан в Україні Амангельди Жумабаєв. Днями весь Казахстан святкував друге за важливістю свято після Дня незалежності — 14 річницю з дня прийняття Конституції. А в українській столиці казахський дипломат розповів ЗМІ про конституційний досвід своєї країни. За словами Жумабаєва, в перехідній період, коли Казахстану була необхідна сильна влада, яка примушувала всіх грати за певними правилами, в конституції було закріплено президентську форму правління. Однак коли ситуація в країні поступово нормалізувалася, було внесено поправки, і тепер Казахстан є президентсько-парламентською республікою. Парламент може тепер, наприклад, ініціювати відставку уряду, тоді як раніше це міг зробити лише президент. На брифінгу Амангельди Жумабаєв нагадав, що конституція Казахстану, прийнята 30 серпня 1995 року, визначила державність країни. Прийняттю основного закону передувала велика робота: експерти вивчили досвід інших країн і проаналізували майже 30 тис. пропозицій, які надійшли в ході всенародного обговорення проекту конституції. В результаті до проекту було внесено понад 1 тис. 100 поправок, з 99 статей проекту 55 зазнали істотних змін.
На думку амбасадора Казахстану в Україні, конституція має бути довговічною — лише тоді вона гарантуватиме безпеку та стабільність. Однак він визнав, що коли суспільство «росте», «рости» повинна і конституція. І кращим шляхом дорослішання основного закону може бути прийняття поправок.
Жумабаєв визнав, що на адресу Казахстану звучить критика, «дехто вважає, що демократії має бути більше. Звичайно, демократичні зміни потрібні, але для цього необхідно, щоб і саме суспільство було до них готове... Свобода повинна бути в рамках закону». При цьому він зазначив, що найбільшу кількість поправок у Казахстані вимагають представники ЗМІ.
За словами Жумабаєва, роки незалежності також підштовхнули казахів до перегляду власної історії. Деякий час у Казахстані діяла програма, спрямована на те, щоб допомогти народові пізнати самого себе. З цією метою група вчених вивчала архівні документи в найбільших книгозбірнях світу — Ватикану, Парижа, Лондона. Знайдені дані свідчать про стародавню історію і значущу роль казахського народу, зокрема виявлено інформацію про листування казахського ханства з китайськими імператорами.
Незважаючи на економічну кризу та перипетії в політичному житті, Жумабаєв закликав українців не бути песимістами. «Я впевнений, що в України велике майбутнє. Ми всі — і Казахстан, і Україна — переходимо в новий стан. Новий стан завжди болючий». Він повідомив, що нещодавно їздив регіонами країни і бачив доглянуті поля. Тому, сказав амбасадор, «український народ завжди сам себе прогодує, та ще й іншим дасть». «Сила народу — в працьовитості», — підкреслив Жумабаєв. Також він нагадав, що в Казахстані живе близько півмільйона українців, що допомагає розвивати відносини між країнами. При цьому Україна для Казахстану є з погляду економіки великим ринком і своєрідним «вікном у Європу», а Казахстан може допомогти Україні в освоєнні азіатського ринку, вважає посол. Він визнав, що за останній рік на економічній співпраці відбилася світова криза, проте зараз обговорюються перспективи створення спільних україно-казахстанських підприємств у Казахстані. «Казахстан повинен стати плацдармом для України в освоєнні азіатського ринку, це обов’язково, і для цього зараз багато робиться», — сказав Жумабаєв. «Це буде корисно і для Казахстану, і для України», — зазначив дипломат. За його словами, Україну в Казахстані розглядають як «велику державу Європи, яка має свій ємний ринок, і в той же час є начебто перевалочним пунктом у поліпшенні наших відносин із Євросоюзом». «Наступного року ми головуватимемо в ОБСЄ і там головним питанням буде якраз питання про економічне зближення з європейськими країнами. Звичайно, тут, обійти Україну, ніяк не вдасться», — сказав Амангельди Жумабаєв. Що стосується фінансової кризи, то її в Казахстані зуміли подолати і навіть мати з неї користь: скористалися випадком для модернізації інфраструктури. Антикризові програми в Казахстані почали розробляти при найперших ознаках нестабільності світової економіки. У рамках цієї програми держава посилила контроль над приватними банками (не адміністративним шляхом, а купивши пакети їх акцій). З депозитами, запевнив дипломат, у громадян Казахстану проблем немає.
Довідка «Дня». Казахстан — унітарна республіка президентсько-парламентського типу. Першу конституцію було прийнято в січні 1993 року. Проте вже в серпні 1995р. її було замінено новою конституцією; 1998 року до неї було внесено поправки. Президент є главою держави і визначає основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики країни. Президент також забезпечує узгоджене функціонування всіх органів влади. Він обирається терміном на 5 років загальним і таємним голосуванням громадян старше за 18 років. Посаду президента Казахстану було встановлено 24 квітня 1990 року, з цього моменту її обіймає Нурсултан Назарбаєв. Уряд Республіки Казахстан — вищий орган виконавчої влади в країні. Уряд очолює прем’єр-міністр (на даний момент цей пост посідає Карім Масимов). Вищий представницький законодавчий орган — парламент країни, який складається з двох палат — сенату і мажилісу. Вищими органами судової влади є Верховний суд і Конституційна рада. Казахстан має порівняно велику територію (9 місце в світі) і порівняно малу кількість населення (15,85 млн. людей — 61 місце в світі). І в той же час має значні запаси природних ресурсів: нафти, природного газу, різної мінеральної сировини.
