Турнір братів Кличків виграли українські боксери
Збірна команда України перемогла на IX Міжнародному турнірі з боксу на призи братів Кличків, який відбувся при підтримці Міністерства оборони і Національного олімпійського комітету в Києві на базі Центрального спортивного клубу Збройних Сил України, повідомляє ЛігаБізнесІнформ. Цього року турнір символічно було приурочено до ювілеїв відразу двох видатних фігур не лише українського, а й світового боксу — 75-річчю колишнього тренера Віталія та Володимира Кличків, заслуженого тренера України, заслуженого працівника фізичної культури та спорту України, працівника Збройних Сил України Михайла Мациха і 70-річчю першого віце-президента Федерації боксу України, віце-президента Європейської федерації боксу, заслуженого працівника фізичної культури та спорту України Ігоря Гайдамака. Цього року формат турніру був своєрідним і проходив у командному заліку «стінка на стінку». В очних поєдинках між представниками збірних команд країн, які брали участь у змаганнях — визначалася найкраща збірна команда, якою за підсумками турніру стала збірна команда України, яка практично повністю була укомплектована армійськими боксерами. Друге місце посіла збірна команда Молдови, третє — за збірною командою Алжиру, четверте — за командою Азербайджану.
У Чернігові з’явиться пам’ятник Iвану Мазепі
У день святкування Незалежності України в Чернігові відкриють пам’ятник гетьману Івану Мазепі, повідомляє Укрінформ. Новий пам’ятник буде встановлено біля будинку колегіуму на території Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Як поінформувала співробітник заповідника Ольга Травкіна, завдяки Івану Мазепі Чернігів у XVIII ст. був визначним культурно-духовним центром. Особливу увагу гетьман приділив розбудові Борисоглібського монастиря — резиденції чернігівських архієпископів, надавши на його потреби 10 тисяч золотих. За сприяння і дозволу Мазепи відкрився в Чернігові й один із найстаріших навчальних закладів Лівобережної України — Чернігівський колегіум. На його дзвіниці було прикріплено закладну дошку з гербом гетьмана та записом про його пожертву. Дошка ця збереглася до наших днів. Крім цього, Мазепа надав кафедральному Борисоглібському собору розкішні срібні царські ворота для іконостасу, виготовлені в німецькому місті Аугсбург відомим ювеліром П. Дрентветтом, вірогідно, за малюнком чернігівського гравера. Внизу воріт розміщено герб Івана Мазепи з монограмою І.С.М.Г.З.: Іван Степанович Мазепа, гетьман Запорозький. Ці ворота й сьогодні можна побачити в соборі. Внесок гетьмана Івана Мазепи в культурну спадщину Чернігова, зазначає О. Травкіна, — це лише частина тих величних та благородних меценатських «побожних пожертв ясновельможного гетьмана», які козацька старшина не змогла навіть підрахувати після його смерті.
Львів у вирі «Етновиру»
Напередодні Дня незалежності у місті Лева вже вдруге поспіль відбудеться Міжнародний фестиваль фольклорного танцю «Етновир», в якому візьмуть участь близько 250 учасників із різних куточків світу. Відтак для львів’ян та гостей міста затанцюють колективи з Польщі, Чехії, Мексики, Північного Кіпру, Конго, Того, Індії, Македонії, Іспанії, Польщі та України. Львів представлятимуть ансамблі «Галичина», «Левеня», «Полонина» та «Горличка». У афіші фесту — марш-паради центральними вулицями міста, гала-концерти, майстер-класи з танців, вечори дружби та ярмарки українських і закордонних ремісників у Музеї народної архітектури та побуту (Шевченківський гай). Фестиваль відбувається під егідою Міжнародної організації фольклору CIOFF, повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, Львів.
Черкаські каштани рятуватимуть від молі
У Черкасах практично всі каштани пошкоджено мінуючою міллю. Це така гусінь, яка живиться листям, знищуючи до 70% його поверхні. В результаті дерева передчасно скидають таке листя, а у вересні починають частково відновлюватись і вдруге цвісти, що дуже знесилює дерево і може призвести до його загибелі. Нині рятувати каштани вже пізно. Усі заходи боротьби з міллю необхідно проводити у вегетаційний період дерев — ранньою весною. Зараз можна лише компостувати або спалювати опале листя, аби зменшити кількість шкідників на наступний рік. У місті налічується понад чотири тисяч каштанів, лише в центрі цих дерев — 1517. За словами начальника відділу екології міськвиконкому Володимира Гусаченка, цього року планують збирати опале листя, вивозити за межі міста та утилізувати. Цей захід необхідно здійснювати, щоб зменшити кількість гусені на наступний рік, оскільки каштанова міль перезимовує в опалому листі, а весною знову псує каштани. Наступного ж року для захисту дерев спробують застосувати відразу три методи боротьби з міллю. Найбезпечніший метод — випуск природної комахи трихограми, яка знищує шкідників. На кожне дерево необхідно буде використати близько 50 тисяч таких комах. Їх вирощують у науково-виробничому центрі «Черкасибіозахист». Вартість 50 тисяч комах — 15 гривень. На кількох десятках каштанів випробують і другий спосіб боротьби з міллю — ін’єкції хімічних препаратів у стовбури дерев. Цей спосіб досить дорогий, тому масово його застосовувати поки що не планують. Одна ін’єкція коштує близько 20 євро. «Липку стрічку» також випробують на частині каштанів. Ця стрічка схожа на «липку пастку для мух», якою обмотують нижню частину дерева. Вона перешкоджає молі дістатися до листя. — Наступного року ми випробуємо на міських каштанах усі три види боротьби з мінуючою міллю, аби визначити, який із них найбільш дієвий і ефективний, — зазначає Володимир Гусаченко. — Саме тому методу й надаватимемо перевагу в майбутньому. Вікторія КОБИЛЯЦЬКА, Черкаси.
