Учасники інвестиційних компаній б’ють тривогу: постанова НБУ №421 може спровокувати хвилю проблем на фондовому ринку. Нагадаємо, що воно забороняє збитковим банкам достроково гасити свої боргові цінні папери за винятком випадків, коли вони гасяться по ціні нижче 50% від номіналу і таке погашення не призводить до істотного погіршення ліквідності банків.
За словами генерального директора Української асоціацій інвестиційного бізнесу (УАІБ) Андрія Рибальченка, організація збирається звернутися до суду з позовом про анулювання даної постанови. Крім того, звернення асоціації направлять і до Генеральної прокуратури, щоб вона вивчила дії НБУ на предмет порушення Конституції та ряду законів. Рибальченко запевняє, що на ринку облігацій зараз спостерігається тенденція, коли, «прикриваючись» фінансовою кризою, багато емітентів штучно не виконують своїх зобов’язань.
За даними УАІБ, на початок серпня вже 26 вітчизняних емітентів допустили технічний дефолт. Причому їхні облігації мали в своїх портфелях понад 200 інвестиційних і недержавних пенсійних фондів. У результаті це може вплинути на здатність останніх здійснювати свої фінансові зобов’язання. Серед тих, хто не бажає розраховуватися за боргами, знаходяться і банки. За словами члена ради УАІБ Ігоря Когута, лише в найближчий місяць українські банки мають оферт і погашень на 950 мільйонів гривень.
Деякі банки вже почали не платити, говорять в інвестиційній компанії Concorde Capital. За її даними, дефолт за деякими облігаціями вже допустили «Укргазбанк» і «Родовід Банк». На прохання «Дня» прокоментувати ситуацію в прес-службі «Укргазбанка» пообіцяли надати офіційну позицію керівництва до кінця дня. Однак відповіді не надійшло. Разом із тим джерела «Дня» в цих банках говорять, що, користуючись вищезазначеною постановою, вони лише мають намір відстрочити погашення на визначений рядків, а потім виконати їх.
У Concorde Capital вважають, що невиконання оферти в зв’язку з вказаною постановою НБУ може бути легко оскаржене інвесторами в суді. І додають, що дія постанови не дасть позитивного ефекту банківській системі, однак негативно вплине на облігаційний ринок. Крім того, в більшості випадків власниками облігацій є самі банки, а на тлі таких новин компанії реального сектору також намагатимуться не виконувати оферту.
Цьому сприяє наявність багатьох схем ухилення з виплат облігацій, вважає Рибальченко. Основними махінаціями є висновок емітентом облігацій майна і фіктивне банкрутство. Ще одна схема передбачає, що емітент облігацій відмовляється виконувати свої зобов’язання, відправляючи облігаціонера (власника облігацій) до андеррайтера (той, хто здійснював розміщення облігацій). Однак не всі андеррайтери згідно з договором повинні викупити випущені облігацій, або підприємство відмовляється викупити облігації в зв’язку з відсутністю грошей, але при цьому покупцю облігацій паралельно пропонується третьою особою викупити їх за 50% від їхньої номінальної вартості.
За словами представників інвестиційних компаній, існуючі механізми захисту власників облігацій не забезпечують дотримання їхніх прав та інтересів, а законодавча база не дозволяє здійснити належний контроль із боку Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку. «Все це створює сприятливий грунт для можливих шахрайських дій емітентів облігацій», — наголошує гендиректор УАІБ. Щоб у майбутньому попередити повтор подібної ситуації, сьогодні над розробкою ефективної системи контролю на ринку корпоративних облігацій працює група, до складу якої входить ДКЦПФР, Асоціація фондових торговців (АФТ) і УАІБ, що дозволяє об’єднувати операторів і інвесторів фондового ринку. «Ми хочемо ввести поняття «збори облігаціонерів», розробити порядок здійснення дій при оферті, щоб виключити можливість емітента різними технічними методами уникати виконання своїх зобов’язань», — розповідає Когут. — Ми також маємо намір домогтися того, щоб вимоги держателів облігацій задовольнялися не в останню чергу».
