Ці картини добре знані кожному киянинові, який їздить у метро — за плакатами-репродукціями, встановленими вздовж ескалаторів, тим більше що й тепер аналогічні плакати вельми вдало розміщені над відповідними оригіналами.
Малярство Анатолія Тартаковського емоційне, пастозне й барвисте. Стиль його сам художник визначає як «неоімпресіонізм». Частіше за все це враження Анатолія, привезені з далеких мандрівок — проте, враження чисто мальовничі (й «неоімпресіоністичні»), важливість та у відомому сенсі цінність яких — не в туристичній популярності тих чи інших визначних пам’яток, а у виразності та красі барв, які раптово виявилися поряд, або проміння світла («Нью-Йорк восени», «Париж. Весна»). А часом успішна (в значенні отримання вражень) мандрівка митця може бути не такою вже й далекою («Києво-Печерська Лавра», «Крим. Новий Світ», «Захід сонця в Ласпі»), а іноді — в натюрморті — вона й зовсім зводиться до «погляду навколо себе» («Натюрморт із тайським віялом»).
