Читачам «Дня» вже відомо про те, що для Росії квітень почався з гучних пропозицій її керівництва Лондонському саміту «двадцятки» не багато, не мало відкинути американський долар як світову валюту і перейти до певної «наднаціональної резервної валюти» без назви. Так, «скромненько», між рядків читалося: а чи не російському рублю цей важкий тягар на свої «скромні» плечі покласти?.. Проте кінець квітня був таким, що, схоже, надовго змусить забути про подібні сміхотворно-нереальні пропозиції.
Річ у тім, що в самий переддень травневих свят надійшли повідомлення про провальні економічні результати і про ще сумніші прогнози на можливе майбутнє. Отже, по порядку. Згідно з оголошеним міністерством економічного розвитку РФ офіційним результатом першого кварталу 2009 року, в Росії зафіксоване падіння ВВП на цілих 9,5 відсотка. Це притому, що ще зовсім нещодавно розраховували, що спад виробництва не перевищить 7, щонайбільше — 8 відсотків. Але навіть не цей більш ніж неприємний результат слугував причиною сильного засмучення багатьох чиновників.
Ми вже розповідали читачам «Дня», що під час обговорення й антикризової програми уряду РФ на 2009 рік і звіту уряду, з яким виступив у Держдумі 6 квітня прем’єр-міністр В. Путін, стало зрозуміло: керівництво країни зробило «стратегічну ставку» на очікування пожвавлення світової економіки чужими руками (Китаю? США?). Після цього ціни на сировину знову поповзуть угору, і якось повернеться нафтогазова «халява», до якої так звикла сама російська еліта і якою вона розбестила значну частину населення. Тільки річ у тому, що таке очікування біля моря погоди (точніше було б сказати — високих цін на нафту й газ) може вже в найближчий час дорого коштувати Росії.
По-перше, техніко-технологічне відставання Росії від провідних держав, і без того чимале, ще більше посилиться. По-друге, навіть та економіка зі структурою, що ми зараз маємо, продовжить своє падіння. Наприклад, іще порівняно нещодавно, підводячи підсумки 2007 року, Всесвітній банк відводив Росії сьоме-восьме місце за величиною ВВП, розрахованого за паритетом купівельної вартості. Звісно, це був багато в чому «дутий» ВВП, який грунтувався на страшенно високих цінах на сировину, та хай там як, він був зафіксований. Керівництвом країни була навіть — якщо українські читачі ще не забули — проголошена так звана «Стратегія-2020», що передбачала вихід Росії аж у першу п’ятірку найрозвиненіших країн світу.
Так ось, на думку експертів провідних російських аналітичних компаній, коментарі яких саме дозріли до оголошення офіційних підсумків економічного падіння, вже найближчим часом, за збереження нинішніх кризових тенденцій і реакції на них, Росія може скотитися... до середини другого десятка. Яке вже тут «п’яте місце»! Ми ризикуємо опинитися на задвірках світової економіки. І тут відразу згадуються красиві казки про БРІК, якими російські керівники постійно годують наших співгромадян.
Нагадаємо, що ця абревіатура (за першими літерами назв країн — Бразилії, Росії, Індії та Китаю) має на увазі абсолютно довільно, за абсолютно формальними ознаками складене угруповання з чотирьох країн, у яких спільними є лише великі розміри, а до початку нинішньої світової кризи загальним був ще факт високих темпів економічного зростання. Притому, що це зростання нерідко мало абсолютно різну природу. Одна справа — зростання Китаю, що став, згідно із опублікованою також незадовго до травневих свят доповіді авторитетної Спілки німецьких машинобудівників, провідною машинобудівною державою світу за підсумками 2008 року. (Частка китайських компаній на світовому ринку машин і обладнання сягнула 17,2%, німецьких компаній — 14,7 відсотка, США посіли третє місце з 14,6%, і на четвертому місці з 11,8% опинилася Японія.) Зовсім іншу «ціну» має зростання Росії, яка роками намагалася вирішити все — або принаймні більшість своїх проблем — за допомогою нафтогазового диктату відносно найближчих сусідів.
Далі, у випадку з БРІКом бралися абсолютно різні за своїми соціально-економічним устроєм і цілями держави. Індія, наприклад, за основами свого соціально-економічного устрою, і за спрямуваннями еліт давно та міцно орієнтується на цінності західного світу. І зовсім інша справа — Китай, що є соціалістичною країною та головним полюсом протистояння західному світу, що формується, про що ми також розповіли читачам.
Так ось у сьогоднішній ситуації в російських політиків, дикторів державних телеканалів і штатних пропагандистів не залишається навіть формальних підстав говорити про якийсь БРІК як про певне «угруповання». Яке там «угруповання», якщо той самий Китай, згідно з оголошеними офіційними результатами першого кварталу 2009 року, забезпечив зростання ВВП на 6,1%, а згідно з нещодавнім прогнозом Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) завершить весь нинішній рік із приростом економіки не менш ніж на 6,3%. Притому, що Індія, згідно з тим же прогнозом ОЕСР, завершить 2009 рік хоч і не з «китайським», але все ж із зростанням у чотири із зайвим відсотка. Навіть Бразилія за підсумками першого кварталу зберегла невелике «плюсове» зростання, і при найгіршому розвитку подій може завершити рік із «нульовим» результатом.
На такому тлі Росія, як уже зазначалося вище, знаходиться в повному провалі і ризикує взагалі виявитися серед «середнячків». Ось тут уже буде не до економічного та політичного диктату відносно сусідів! Надії на пропагандистський ефект від БРІКу обернулися повним пшиком! І так буде доти, поки замість сторонніх справ по-справжньому не займемося власною економікою.
