Ще за життя Миколу Васильовича називали і ченцем, і жартуном, і містиком, а в його творчості переплелися фантастика і реальність, прекрасне і потворне, трагічне і комічне...
Назва однієї з найвідоміших праць класика, поеми «Мертвые души», стала стійким висловом у значенні — люди, які рахуються де-небудь лише фіктивно. І таких речень і зворотів із творів письменника, які стали «крилатими», чимало.
Так, наприклад, назвою повісті «Старосветские помещики» можуть назвати людей «старого гарту». А назва повісті «Записки сумасшедшего» вживається в іронічному значенні, коли говорять про ситуації, в яких переважають дурість, недодуманість, абсурдність. Окрім того, «записки божевільного» — популярна назва блогів, зазначають РІА «Новости». Говорячи глузливо про перебільшення, нерідко цитують слова з повісті «Страшная месть»: «Редкая птица долетит до середины Днепра». Звідти ж всім відоме речення «Чуден Днепр при тихой погоде», яке звичайно вимовляють побачивши красу природи, в тому числі річкової широчіні та гладіні.
Нерідко від утомленої людини, яка засинає, можна почути речення «поднимите мне веки». Цей вираз із повісті «Вий»: «Весь он был в черной земле. Как жилистые, крепкие корни, выдавались его засыпанные землею ноги и руки. Тяжело ступал он, поминутно оступаясь. Длинные веки опущены были до самой земли... — Подымите мне веки, не вижу! — сказал подземным голосом Вий. — и все сонмище кинулось подымать ему веки».
«Если бы губы Никанора Ивановича да приставить к носу Ивана Кузьмича» — ці слова нареченої Агаф’ї Тихонівни з п’єси Гоголя «Женитьба» цитуються як іронічний коментар до чиїхось коверзувань, нереальних бажань, неясних мрій.
Повість «Нос» дала такий поширений вислів — «Чепуха несусветная делается на свете». Його вимовляють, застосовуючи до безглуздих, дурних, невідповідних ситуацій і становищ. «Подобные происшествия бывают на свете, — редко, но бывают» — такими словами закінчується повість. Ці слова нерідко використовують у розповіді про ситуації та пригоди, які здаються неправдоподібними та дивнуватими.
Безліч крилатих висловів дала комедія «Ревизор» — одна з найпопулярніших постановок театрів колишнього СРСР і в сучасній історії. Речення з комедії стали крилатими, імена героїв — прозивними. Хіба хтось не знає речення: «Я пригласил вас, господа, с тем, чтобы сообщить вам пренеприятное известие: к нам едет ревизор»? Його вимовляють цілком чи лише першу частину, коли на будь-кого раптово звалюється прикрість чи приголомшуюча несподіванка. Реченням із комедії: «Отсюда, хоть три года скачи, ни до какого государства не доедешь», — говорять про віддалену від центру провінційну глухомань.
«Лекарств дорогих мы не употребляем. Человек простой: если умрет, то и так умрет; если выздоровеет, то и так выздоровеет» — так кажуть про цинічні соціально-етичні ситуації, в яких виявляється повна байдужість з боку можновладців до тих, за кого вони відповідальні за посадою та по совісті.
«Мамка его ушибла», — йдеться про безглузді виправдання. У цих словах вгадується цитата з «Ревизора»: «Он говорит, что в детстве мамка его ушибла, и с тех пор от него отдает немного водкою».
Чимало влучних виразів про хабарництво з комедії пішло «в народ»: «Не по чину берешь!», «Я говорю всем открыто, что беру взятки, но чем взятки? Борзыми щенками. Это совсем иное дело».
Речення з комедії «Александр Македонский герой, но зачем же стулья ломать» — використовується звичайно як коментар до чиєїсь надмірної захопленості, яка має руйнівні наслідки. В оригіналі це слова Городничого про місцевого вчителя звучать так: «Он ученая голова — это видно, и сведений нахватал тьму, но только объясняет с таким жаром, что не помнит себя. Я раз слушал его: ну, покамест говорил об ассириянах и вавилонянах — еще ничего, а как добрался до Александра Македонского, то я не могу вам сказать, что с ним сделалось. Сбежал с кафедры и, что силы есть, хвать стулом об пол. Оно, конечно, Александр Македонский герой, но зачем же стулья ломать?»
У матеріалі використано словник-довідник «Крылатые слова и выражения из сочинений Н.В. Гоголя» і «Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений»
МIНI-ЦИТАТНИК
«Полюби нас черненькими, а беленькими нас всякий полюбит. ( «Мертвые души»)
Один там только и есть порядочный человек: прокурор; да и тот, если сказать правду, свинья. («Мертвые души»)
Прореха на человечестве («Мертвые души»)
Унтер-офицерша налгала вам, будто бы я ее высек; она врет, ей-богу, врет. Она сама себя высекла! («Ревизор»)
Есть еще порох в пороховницах. ( «Тарас Бульба»)
Эх, тройка! Птица-тройка, кто тебя выдумал? («Мертвые души»)
Я тебя породил, я тебя и убью! («Тарас Бульба»)
Страх прилипчивее чумы. («Мертвые души»)
Давненько не брал я в руки шашек! («Мертвые души»)
Числа не помню. Месяца тоже не было. Было черт знает что такое. ( «Записки сумасшедшего»)».