Нещодавні тернопільські вибори показали — бавитися в політику з місцевим самоврядуванням не варто, бо такі ігри можуть призвести до неочікуваних результатів. На щастя, зволікання з призначенням виборів рівненського мера такого резонансу, як переобрання обласної ради в Тернополі, не викликало, проте... Проте багатомісячне зволікання залишило місто без керівництва, призвело до політичних інтриг в мерії та збило налагоджений механізм роботи усіх сфер життєдіяльності. Чи вирішили рівняни свої проблеми з приходом нової міської влади?
За традицією, яку підтримують у країнах Європи, якраз настав час звітувати про те, що рівненський мер встиг зробити. Перед виборами майбутній міський голова обіцяв, зокрема, реформувати житлово-комунальну сферу, забезпечити рівнян теплом і гарячою водою, а також дати можливість будувати власне житло.
Рівнянам на нового міського голову довелося чекати понад дев’ять місяців. Протягом цього часу місто залишалося без керівника. Міські депутати декілька разів писали звернення до Верховної Ради із проханням призначити позачергові вибори міського голови у зв’язку зі смертю мера Віктор Чайки. Достукатися до народних депутатів вдалося лише з третьої спроби. Хоча й з виділенням коштів з держбюджету виникали питання, рівняни прийшли на виборчі дільниці 30 листопада. Вибирати було з кого — на мерське крісло претендував 21 кандидат. Щоправда, як і прогнозували соціологи, мешканці міста активністю не відзначилися. Адже проголосувати прийшли всього 40% виборців. А найбільшу кількість голосів набрав Володимир Хомко, директор РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» (за нього проголосувало 32,4% виборців).
Соціологи та представники громадських організацій, оперуючи даними опитувань, проведених напередодні, запевняли, рівняни у кріслі мера хочуть бачити перш за все господарника, який здатний навести лад у місті. Бо ж найболючішими проблемами, за даними тих же опитувань, залишається якість комунальних послуг та тарифи на них, питання вивезення сміття, засилля гральних автоматів. Власне, фактори, якими керувалися мешканці міста під час виборів, не мали політично-партійного характеру, коментує Олеся Кириленко, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри політичних наук РДГУ, яка брала участь у проведенні соціологічних досліджень. Так, рівняни перш за все зважали на професійність кандидатів, їхній досвід і те, скільки часу вони обіймають ту чи іншу посаду, а також їхню авторитетність і популярність.
Передвиборна програма Володимира Хомка була якраз господарської направленості. Натомість політологи констатують: найпомітнішими за цей час стали кадрові зміни. Відтоді, як міський голова Володимир Хомко приступив до виконання своїх обов’язків, він змінив заступників мера та деяких керівників міських управлінь. Власне, це він декларував із самого початку. Нині ж уже підготовлене розпорядження про скорочення чисельності апарату виконкому на 14 осіб. Частково заплановано змінити й структуру виконавчого комітету.
«Кадрові перестановки не просто виправдані, у даному випадку вони необхідні. Адже щоб реалізувати ініціативи, які пропонує Володимир Хомко, необхідна підтримка команди. А щоб її створити, потрібні реорганізації. Лише тоді й удасться втілити задумане, — переконаний Олексій Горецький, голова правління Рівненської обласної організації «Комітет виборців України». — Стиль управління попереднього міського голови Віктора Чайки був доволі жорстким. Питання не завжди вирішувалися демократичним способом. Відчувалося управління сильної руки. Протягом того часу, коли місто залишалося без мера, чітко окресленого єдиного лідера не було. Не відчувалося управління однієї особи. Натомість принципової різниці стилю управління новообраного мера і його попередника у багатьох підходах не помітно. Йдеться насамперед про конкретні підходи, чітку постановку завдань, господарницький підхід до вирішення проблем життєдіяльності міста». В цілому ж заданий доволі динамічний тон, тож поступовий рух вперед присутній.
Натомість Алла Черній, кандидат політологічних наук, відзначає нову організацію управління. «Від ефективного процесу управління варто було б переходити до ефективного результату, — коментує пані Черній. — Специфіка ситуації полягає в тому, що протягом тривалого часу місто було без мера. Нині ж нарешті маємо процес управління. Але за ті три місяці, протягом яких містом керує новий міський голова, враховуючи його програму дій, яка має господарську націленість, яскравих результатів ще немає.»
Так, мова йшла зокрема про реформування житлово-комунального господарства в місті, однак нині воно ще працює у старому режимі. Тобто елементи передвиборних обіцянок виконуються. Проте на сьогодні це лише процес. Про результати ж говорити рано.
«Управління містом — це управління системою, в якій багато елементів. Йдеться про господарсько-економічну, соціальну, культурно-освітню, а також управлінсько-адміністративну сферу, — пояснює Алла Черній. — Хотілося б відзначити цікавий елемент саме в управлінсько-адміністративній сфері. Зараз іде мова про те, щоб при мерії створити так звану громадську раду, тобто співпрацювати з мешканцями міста. Це хороше управлінське рішення. Щодо господарсько-економічної сфери, від якої значною мірою залежать усі інші, то тут знову ж таки роботу розпочато.»
Так, міський голова Рівного має наметі по закінченню опалювального сезону (який, до речі, закінчується вдало) реформувати теплопостачальні підприємства. У планах також — сміттєсортувальний завод. Поки ж у Рівному вже втілюється проект із сортування сміття. Тим часом, отримавши прочуханку, якісніше почали працювати житлово-комунальні підприємства. У подальших планах — ремонт доріг, вирішення транспортної проблеми. Головне — у вирішенні питань життєдіяльності міста темп роботи заданий, констатують фахівці. Інша справа — питання залучення інвестицій. Тут як такого результату не помітно, однак на це й справді потрібно більше часу, ніж 100 днів.
