Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Капуста» квітне і взимку

Економіка країни страждає не лише від нав’язаного <BR>ззовні газового конфлікту, але й від доморослої корупції
16 січня, 2009 - 00:00

Якщо бігун спотикається на самому початку стометрівки, то переможцем йому, безумовно, не бути. А ось така помилка на старті марафонського забігу не є фатальною, адже попереду велика дистанція і, відповідно, — можливість реабілітуватися. Цю аналогію ми використали, щоб не дуже засмучувати читача прогнозами й першими економічними результатами 2009 року, який щойно почався. Попереду ще майже 360 днів і, звісно, надії на успіх ніхто не в змозі у нас забрати.

І все ж не можна не визнати: перших два тижні січня не додали українцям оптимізму. Учора, наприклад, стало відомо, що зростання ВВП України сповільнилося до 2,1% проти 7,6% рік тому. А чого вартий газовий конфлікт з Росією?..

Він не тільки позначився на вітчизняній економіці закриттям або простоями підприємств, скороченнями робітників, але й посилив у країні атмосферу негативних очікувань, викликаних проявами світової фінансово-економічної кризи. Настрої пересічних громадян не можна ігнорувати — вони відображаються і на споживчому попиті, і на діловій активності, і, що, мабуть, головне — на рівні довіри до влади, банків, партнерів по бізнесу, роботодавців...

Звичайно, середній настрій по країні виміряти не просто, та й результат багато в чому нагадуватиме горезвісну середню температуру по палаті. Втім, економісти мусять враховувати і цей чинник. Аналітики «ІНГ Банк Україна» (Київ) днями видали для країни свій прогноз. Один із головних його висновків полягає в тому, що 2009 року на Україну очікує зниження валового внутрішнього продукту на 4,5%. Причому це ще не найбільш несприятливий, а, як кажуть економісти, базовий сценарій. Аналітики зазначають, що «напружені газові переговори, нестабільна політична ситуація та відсутність будь-яких ознак можливого відновлення в основних секторах економіки в середньостроковій перспективі змусили погіршити наш базовий сценарій». Зауважмо, що ще в листопаді минулого року банк прогнозував зниження ВВП України 2009 року всього лиш на 0,5%.

Тепер ситуація помітно змінилася. Як вважають автори, навіть у тому випадку, якщо Україна й Росія незабаром домовляться, нова ціна на газ для країни складатиме не менше $250 за тисячу кубометрів, що на 40% вище за торішню. «Негативні прогнози відносно економічного спаду цього року підвищують ризики того, що рецесія триватиме, принаймні, до першої половини 2010 року. Останні прогнози зниження світових цін на сталь на 10—13% 2009 року зменшують імовірність очікуваного відновлення української економіки з другої половини 2009 року», — підводять нерадісний підсумок аналітики.

Уряд, за визначенням зобов’язаний годувати людей хорошими новинами, намагається добувати їх навіть із найбільш неприємних фактів. Вдумайтеся в це повідомлення, що витікає з Мінфіну: стрімке падіння імпорту забезпечило в січні позитивне сальдо зовнішньої торгівлі. Не сперечаємося: в принципі, це позитивна тенденція, здатна добре впливати і на зниження рівня інфляції, і на вирівнювання курсу національної валюти. Але для цього, щоправда, важливо мати не лише позитивне співвідношення експорту й імпорту, але й їхнє зростання, а не фактичний обвал.

За даними міністра фінансів Віктора Пинзеника, обсяг експорту з початку січня становив $382 млн., що на 45% менше, ніж за аналогічний період 2008 року, а обсяг імпорту — $207 млн. (62%). Голова Мінфіну зазначив, що такі зміни призвели до скорочення надходжень від митниці, але не відомо, чи сказав він також про скорочення надходжень іноземної валюти, що є одним із головних чинників, що регулюють курс валюти національної, який падає не по днях, а по годинах. Відповідальність за цей уряд цілком покладає на Нацбанк і наполегливо домагається зміщення з посади його глави Володимира Стельмаха. Однак усім зрозуміло, що зовсім не фінансовий регулятор впливає на ситуацію з виробництвом у країні.

Проте уряд, регулюючи експорт та імпорт, ніби буксує, оскільки його спроби наштовхуються на найвищий рівень корупції. Так, на імпорт передбачається накласти 13-відсотковий податок, що, за ідеєю, сприяло б імпортозаміщенню, а отже — створенню нових робочих місць і наповненню внутрішнього ринку. Аякже! Чесні чиновники, які ще трапляються у владних коридорах, нарікають, що ходити ними останнім часом стало просто неможливо через солідних людей із валізками, наповненими «капустою». Кожен із цих, даруйте на слові, «лобістів» домагається включення певних видів товарів до переліку життєво необхідних країні, а тому згаданим податком не оподатковуваних. У результаті відповідний перелік уже надзвичайно розбухнув і включає ледь не все, що ввозиться до нашої країни. І другий результат: чиновники вже замислюються, а не чи скасувати цей податок узагалі... І, напевно, вигадують для нас нові податки. Бо, за словами того ж Пинзеника, планові дотації з держбюджету для Пенсійного фонду в січні мають становити 2,4 мільярда гривень, але фонду, крім цього, буде потрібна ще бюджетна позика на 5,5 мільярда. Здавалося б, бюджет прийняли лише вчора, а Мінфін уже пропонує його переглядати і приймати додаткові рішення у податковій сфері. Адже на дворі криза, і в усіх країнах, навпаки, намагаються знизити податки...

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: