«З громадянством Естонії в Європі відчуваєш себе людиною», — говорить Оксана Єфімова, колишня одеситка і вже чотири місяці як жителька Талліна. «Чому? Та це ж видно, як тільки сходиш по трапу літака: від чистих вулиць і приємних співробітників обслуговуючого персоналу до вищої зарплатні за таких самих витрат на життя, як в Україні».
Естонія — невелика балтійська країна, яка ще з часів Радянського Союзу прагнула іншого життя. Тепер з кожним роком країна стає все ближчою до Європи за економічними, соціальними та політичними показниками, свідчать експерти.
Втім, присутність російськомовної меншини у 26% (332 тис.) населення, яка користується усіма правами на рівні з корінними естонцями, постійно нагадує про історичне минуле країни.
КUI KALLIS, АБО СКІЛЬКИ КОШТУЄ ЖИТТЯ В ЕСТОНІЇ
«Тут не легше жити, ніж де-небудь в іншій країні», — говорить Марія Тюліне, викладач економіки в таллінській школі. Вона ще сім років тому вийшла заміж за естонця і приїхала жити до чоловіка в столицю. «Але тут тобі хоч дають гарантію, що на зарплату ти проживеш, і бути викладачем тут не так ганебно», — говорить вона.
Середня зарплатня на підприємствах та в державних установах Естонії — близько 4200 гривень. Викладачі ж у приватних навчальних закладах заробляють на порядок більше, бо в цьому випадку зарплатний фонд формується на основі проплат батьків учнів.
Економічна криза у світі вплинула і на життя естонців, але це не було повним шоком для економіки країни. Естонія пережила свій шок ще рік тому, коли Росія на знак протесту проти перенесення пам’ятника радянському солдатові з центру Талліна призупинила транзит своїх товарів територією Естонії. Так країна втрачає від 100 до 400 млн. євро на рік, за прогнозами Естонської транзитної асоціації. Економічна криза 2008 року не так відчутна для естонців. Експерти припускають, що причина в тому, що економіка країни ще не дуже євроінтегрована, тому розрив співробітництва з Росією позначився на економіці країни значно більш травматично. Через погіршення стосунків з Москвою естонські продукти зникли з полиць російських магазинів, а естонські підприємства, що були орієнтовані на експорт в Росію і не змогли перепрофілюватися, не мали іншого вибору, як звільнити робітників і закритися. Світова криза — це вже другий удар по естонській економіці. Загалом за дев’ять останніх місяців кількість шукачів роботи зросла на 18%, за даними департаменту ринку праці, пропозиція роботи також зменшилася на 54%, 12 тисяч працівників було звільнено з початку року.
Тим не менше, естонські урядовці запевняють, що вони почали виправляти ситуацію. «Якщо ми хочемо відновити економічний ріст хоча б на рівні п’ять-шість відсотків, а зараз європейські кредитні крани не відкриваються так сильно, як раніше, тому потрібно збільшити експорт Естонії приблизно на 20 млрд. крон (6,6 млрд. грн)», — заявив Едгар Савісаар, мер Талліна.
«Те, що вони декларують зараз, повинно покращити економічне становище в країні, але якщо чесно, вони б краще помирилися з росіянами — так всі заробили б більше. Бо що ми маємо зараз? Он вугільний термінал за 40 мільйонів євро побудували — а вугілля вже немає, залізниця ще минулого року через зменшення обсягів перевезень звільнила 8% працівників», — говорить Марія Тюліне.
Втім, самі естонці не проти поїхати на заробітки в більш заможні європейські країни. За даними регістру народонаселення, сьогодні 50 тис. естонців працюють за межами країни. Ті ж, хто й досі в пошуках роботи, можуть собі дозволити не поспішати з вибором, бо ж голодними вони не залишаться — держава підтримує, виплачуючи допомогу з безробіття. Лише за вересень естонська страхова каса виплатила 1,5 мільйона євро.
ПРО ЇЖУ ТА ІНШІ ПОТРІБНІ РЕЧІ
На їжу естонці витрачають близько 23,2 відсотка сімейного бюджету. Хоча сама країна й невелика, з населенням 1,3 мільйона, але підвищення цін на продукти харчування відчувається і тут: так, за останній рік ціни там підскочили на 10 відсотків.
«Скажу так: для українців це будуть нормальні ціни, можливо, з невеликою націнкою. Втім, більшість естонців набули звички харчуватися не дома», — говорить Оксана Єфімова. «Мені спочатку навіть якось дико було не готувати постійно вдома, а потім подивилася, що краще добре попрацювати, а потім десь відпочити, тим паче, що ціни після Одеси зовсім невисокі». Наприклад, кілька великих млинців у кав’ярні коштуватимуть 30—40 гривень, піца — 40—50 гривень, а комплексний обід у звичайній столовій обійдеться у 30 гривень, шоколад — 6 гривень, а естонське печиво — 10 гривень.
Інша графа витрат — це житло. Оксана з чоловіком купили квартиру в Талліні, вже за новими розцінками: квартира у новобудові в столиці 1100—3000 євро за квадратний метр, у спальному районі 900—1100, у новому будинку в центрі Талліна 2100—3500. Де саме вибирати житло, у центрі чи подалі — не так вже й важливо для мешканців столиці, адже місто настільки маленьке, що за годину його можна перетнути на громадському транспорті, тому близькість до центру міста не відіграє визначальної ролі у виборі району, в якому жити. Тим паче, що громадський транспорт ходить, як у більшості країн Європи, — точно за розкладом.
Хоча ціни на все, починаючи від житла й до продуктів харчування, в естонській столиці вищі, ніж в інших містах країни, саме до Талліна щороку з’їжджаються студенти на навчання. Технічний університет вважається кращим технічним ВНЗ країни. «А з технічною спеціальністю можна заробити гарні гроші», — розповідає студент четвертого курсу Технічного університету Ервін Розмел. «Я вчитися люблю, а тим паче, потрапив на державне замовлення, тому плачу тільки за житло». За результатами тестів заповнюють спочатку місця державного замовлення і лише потім зовсім невелику кількість бажаючих беруть навчатися за контрактом, середня вартість якого 2700 євро.
Тому звичай працювати студенти переймають ще на перших курсах. «От я навчаюся на програміста, також завжди любив фотографувати, тому зараз продовжую навчатися і підробляю тим, що виготовляю на замовлення сайти, сам їх оформлюю. Так можна жити», — говорить Розмел.
Крім роботи та навчання, до повсякденної звички естонців входить і так званий європейський відпочинок. Теплими вечорами естонці люблять випити чашку-другу кави на центральній терасі міста, що обійдеться у 10—15 гривень, молодші ж естонці надають перевагу пиву в нічному клубі: 35—50 гривень за вхід та 20—40 за півлітра хмільного напою.
Естонське пиво відзначають навіть німці як дуже смачний напій, а естонці в супермаркетах часто віддають перевагу українському виробнику. «Естонці дуже люблять українське пиво та сік, морс, бо вони вважають наші продукти за якісні, натуральні й не дуже дорогі. Отак, із келихом пива та в дружній компанії, проходить стандартний відпочинок молодих естонців», — говорить Оксана Єфімова.
ФЕНОМЕН ЕСТОНСЬКИХ РОСІЯН
Утім, із алкоголем у руках зовсім недовго триває відпочинок, бо, як і в багатьох європейських країнах, у Естонії заборонено торгувати алкоголем після десятої вечора й до десятої ранку, а за розпивання чогось міцненького в громадському місці штрафу не обминути, і свята — не виняток. Навіть у день найбільшого естонського свята — дня повернення незалежності Естонії 1991 року, яке традиційно відзначають 20 серпня на Співочому полі в Талліні, найбільшій відкритій сцені країни, нічого міцнішого за газовану воду не було. «Люди збираються на великому полі й просто співають національні пісні — навіщо алкоголь? — говорить Ервін Роммел. — Тут збираються тільки естонці, росіяни сюди не ходять».
Чверть усього населення Естонії — росіяни. За офіційною статистикою, національні свята більшість із них не відзначає, адже вони вважають себе росіянами. Приїхавши сюди ще за радянських часів, люди не збираються повертатися назад, а їхні діти вже про це навіть не думають, адже з «Естонії до Європи на вихідні легше їздити», сміються вони.
Естонські росіяни вже звикли до життя у цій балтійській країні, тим паче, що тут є всі умови, щоб почуватися, як удома. На першій кнопці телевізору звичайної російської родини в Естонії — програми ОРТ, от тільки після російських новин починаються естонські — російською мовою. В газетних кіосках завжди є російськомовні газети та журнали «Ліза», «Бабушка», «Интересная газета», а в плеєрах естонських росіян звучать виконавці східного сусіда: Діма Білан та Тімоті.
