«Рішення Президента про розпуск Верховної Ради VI скликання — це удар дзвону, який б’є за нинішньою владою. Влада поставила країну на межу страху, банкрутства і з’ясовувати, хто з «помаранчевих» у цьому винен — даремна робота», — так на рішення розпуску ВР відреагував колишній прем’єр-міністр Віктор Янукович. Разом із тим лідер «синьо-білих» окремо відзначив, що політична сила, яку він очолює сьогодні, як і минулого року, виступала проти проведення позапланового парламентського перетасовування. Розвиваючи цю думку, Віктор Федорович заявив, що «довівши країну до розвалу, нинішня влада штовхнула суспільство до нових позачергових парламентських виборів». Якщо зняти з цього послання лідера ПР політичні витіюватості, вийде така картина: регіонали так не хотіли йти на вибори, вони так хотіли стабільності, але їхні опоненти, а конкретно — Президент Ющенко та прем’єр Тимошенко — штовхнули не лише Партію регіонів, але й всю країну у виборче провалля. Однак Віктор Янукович скромно мовчить про те, що рішення йти на дострокові вибори було озвучене ним ще минулого тижня на засіданні Політради ПР, яке пройшло за закритими дверима в кінотеатрі «Зоряний».
Тобто, в момент, коли регіонали могли (якщо вже вони так не хотіли виборів) провести коаліційні переговори, вони давали команду про повну бойову виборчу готовність партійним штабам на периферії. Вибір був. У тому числі і в регіоналів, тому, м’яко кажучи, нечесно сьогодні говорити, що «синьо-білі» не хочуть, а вимушені брати участь у достроковому парламентському марафоні.
Що завадило соратникам Януковича й Тимошенко (хоч обидва політики публічно й неодноразово говорили, що підуть на будь-які союзи, лише б не було виборів, які боляче вдарять по українській економіці) укласти коаліційний шлюб, відомо лише колишньому і діючому прем’єрам — лідерам ПР і БЮТ відповідно. Тепер же, очевидно, всі політики, які потрохи додавали в політичну бочку ложку свого кризового дьогтю, повинні набратися мужності й не шукати, хто правий, хто винен, хто грішник, хто святий. Вони всі разом і кожний окремо повинні розплутувати кризову «кашу», яку дружними зусиллями заварили. А українці якось уже самі 7 грудня визначаться, які інгредієнти виборчого блюда їм до смаку, а які — викликають огиду.
Чи готова провести чесну виборчу гру Партія регіонів, — поцікавився «День» у представника цієї політичної сили Василя Горбаля.
— Василю Михайловичу, безпосередньо перед тим, як поставити запитання політичного характеру, хотілося б дізнатися вашу думку як професійного банкіра: відіб’ється, і якщо так, то як саме, світова фінансова криза на Україні, адже прогнози щодо цього різні: Президент каже, що боятися не потрібно, спікер переконаний, що наша держава, м’яко кажучи, не залишиться осторонь від цих процесів.
— Криза української економіки на лице, і в неї є два відображення. Перше — наше, вітчизняне, пов’язане з некваліфікованою роботою економічного блоку уряду. Друге — світові тенденції: економічна рецесія, та й загалом міжнародна фінансова криза. До цієї ситуації можна було підготуватися, чого ми не робили. Щодо дискусій про те, вплине світова криза чи ні на Україну, то можна зазначити, що вона вже вплинула з точки зору погіршення міжнародних рейтингів. Падіння цін на метал, а з урахуванням того, що метал є домінуючим в українському експорті, — це і є реальний, прямий, безпосередній вплив на українську економіку. Тому казати, що нічого насправді не відбувається складно. Про реформу нашої металургії ми говоримо давно, а реально почали щось робити лише тоді, коли криза торкнулася цієї галузі. Безперечно, політики й члени уряду повинні подавати, в тому числі й заспокійливі сигнали суспільству щодо економіки. Це те, що робить Президент, прем’єр-міністр. Однак крім цих меседжів необхідно здійснювати конкретні дії. Таких дій, на жаль, ми сьогодні не бачимо.
— Під час консультацій Президента з лідерами парламентських фракцій і керівництвом Верховної Ради щодо дострокового припинення повноважень ВР VI скликання, за словами прес-секретаря глави держави Ірини Ванникової, за одну годину всі учасники переговорів зійшлися на думці, що вибори неминучі. З урахуванням знову-таки світової фінансової кризи, з урахуванням того, що політика нерозривно пов’язана з економікою, чому всі ключові гравці з такою легкістю погодилися йти на вибори, чудово бачачи, що відбувається сьогодні у світі і як це може вдарити по українських позиціях?
— Щодо заяви прес-секретаря Президента, то вже пролунала відповідна заява — спростування пана Єфремова, який брав участь у консультаціях, що відбулися в Секретаріаті Президента.
(«Партія регіонів, як і минулого року, вважає проведення дострокових виборів абсурдом. Є така народна мудрість: із двох, які сперечаються, винен той, хто розумніший. Ми чотири роки спостерігаємо, як дві людини в нашій державі сперечаються, і від цих суперечок страждає вся держава. Але ми не бачимо, хто з них розумніший, тому ми сподіваємося, що грядущі вибори дадуть відповідь на це запитання», — заявив, зокрема, заступник голови фракції ПР Олександр Єфремов. — Авт.)
— Днями прем’єр Юлія Тимошенко публічно заявила, що виборчий шлюз був відкритий із подачі одного з лідерів вашої політичної сили Ріната Ахметова, який нібито домовився щодо цього з Віктором Ющенком. Як ви прокоментуєте це звинувачення голови уряду? І ще. Обкресліть цілісну картинку: де більшість у Партії регіонів — на боці дострокових виборів чи на протилежному — антивиборчому березі?
— Знаєте, щодо чуток, хто з ким і проти кого товаришує, на мій погляд, — це спільний інструмент або прийом вчорашніх союзників із «помаранчевої» коаліції, який використовується ними постійно. Хтось один, з урахуванням того, що це може вплинути на пониження рейтингів іншої політичної сили, постійно звинувачує так званих союзників у тих або інших домовленостях із Партією регіонів. І цей метод, у залежності від ситуації, використовує як Президент або його Секретаріат, так і БЮТ. Безумовно, напередодні виборів ця теза актуалізуватиметься. Іншими словами, відбуватиметься змагання: хто переконає свій електорат у тому, що саме вчорашній союзник із коаліції співпрацював із Партією регіонів.
— Якби у Верховній Раді VI скликання, незважаючи на всі «ні», все ж таки була б створена коаліція. На думку народного депутата Василя Горбаля, який коаліційний формат: ПР+БЮТ або БЮТ+НУ-НС+ БЛ працював би ефективніше не у своїх кон’юнктурних цілях, а в цілях зміцнення позицій у всіх напрямах Держави Україна?
— Мені як людині, яка знає банківську справу та економіку, важливо було б, щоб у парламенті була створена хоч яка-небудь коаліція, предметом розгляду якої стала б низка законопроектів, які можуть зіграти роль щита проти наслідків світової кризи, а також наслідків неефективної роботи економічного блоку уряду Тимошенко.
— Яку оцінку за роботу ви поставили б парламентаріям ВР VI скликання?
— Будуть вибори і свої оцінки виставлять безпосередньо виборці. Разом із тим, наскільки я розумію, указ про розпуск парламенту не зупиняє діяльність Верховної Ради, хоча б виходячи з необхідності прийняття законопроектів, що передбачають проведення виборів. Можливо, за цей період нам вдасться проголосувати і такі потрібні для економіки законопроекти. Щонайменше, я в це щиро вірю.
— У тому числі бюджет?
— А ось щодо бюджету в мене виникають великі сумніви. Чому? Бо я розумію, що всі політичні сили, йдучи на вибори, використовуватимуть кожний свою бюджетну риторику. Бюджет, як правило, є одним із найдискусійніших документів, які приймаються в стінах Верховної Ради, і часто використовується для підняття тією або іншою політичною силою власного політичного рейтингу й для руйнування рейтингу опонентів. Нинішній бюджет є фактично некваліфікованим, оскільки неможливо передбачити зростання соціальних виплат на 30%, декларуючи при цьому рівень інфляції в рамках десяти. Це з економічного погляду — повний абсурд. Коли я казав, що парламент встигне прийняти потрібні економіці законопроекти, я мав на увазі законопроекти, які умовно можна назвати антикризовими.
— Один-два приклади, будь ласка.
— Ми багато говорили про концепцію валютного регулювання і, можливо, вже сьогодні потрібно підіймати питання про прийняття цього законопроекту. Гадаю, що й уряд має напрацювання, які варто було б затвердити з урахуванням поточної ситуації у країні. Однак, на жаль, Кабінет Міністрів з подібними ініціативами не поспішає.
— Соціологічні опитування свідчать, що за підсумками дострокових виборів, парламентський розклад практично не зміниться. Так, можливо, хтось візьме на три мандати менше, хтось — на десять більше. Проте, за всіх виборчих мінусів, ви можете виділити хоча б один плюс?
— З урахуванням загальновідомої тези про те, що вибори в Україні нічого не змінюють, з урахуванням того, що я був безпосереднім учасником київських виборів, на жаль, поки що не бачу плюсів, які могли б принести ці вибори для країни.
