Однак ідея добровільної сертифікації, так званого своєрідного «знаку якості» (який свідчив би про те, що покупців у цьому магазині не обдурять і запропонують гарантовано якісний товар), поки що не набула належної підтримки безпосередньо у самих магазинів... Так, одного з ініціаторів сертифікації — Асоціацію учасників електронного бізнесу України (УЕлБУ) — до обговорення можливих перспектив ідеї спонукає стрімкий розвиток дистанційної торгівлі в Україні та як наслідок — зростання кількості афер та махінацій навколо діяльності даного роду підприємств. Сертифікація ж, на думку представників асоціації, повинна підняти рівень довіри покупців до онлайн-магазинів та значно збільшити масштаби інтернет-торгівлі в нашій державі.
А першим кроком на цьому шляху, за словами голови УЕлБУ Павла Сідєлєва, могло б стати підкріплення всіх операцій не чеком, який фактично є платіжним документом, а договором купівлі-продажу. Останній був би гарантією виконання усіх пунктів закону України «Про захист прав споживачів», а в протилежному випадку — вагомим аргументом для відстоювання своїх інтересів у суді. Адже згідно наказу «Про затвердження Правил продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями», договір має містити всю потрібну інформацію, а саме: дату укладення договору, найменування та місцезнаходження продавця, найменування товару, ціну, строк надання послуг, права та обов’язки сторін договору та інші істотні умови договору, до яких можна зарахувати порядок розірвання договору, умови поставки тощо.
Інша проблематична тема для інтернет-магазинів — це відсутність прив’язки до фізичного об’єкту, тобто офісу, або інколи навіть міського телефонного номеру. А оскільки суми покупок зазвичай не варті судової тяганини та власних нервів, то більшість таких порушень прав залишаються «на совісті» продавців продукції. Не на користь самих покупців і їхня необізнаність у такого роду операціях. Тож одним із заходів сертифікації могло б стати введення так званого «чорного списку» інтернет-магазинів, за якими зафіксовано порушення прав споживачів, умов договору тощо.
Утім, спільнота інтернет-магазинів не в захваті від таких нововведень... Згідно їхньої позиції, саме чек містить усю необхідну інформацію, тож у договорі просто немає потреби. В Асоціації ж учасників електронного бізнесу України впевнені — ось одна із причин, чому певна частина потенційних покупців з недовірою ставиться до покупки товарів в інтернет-магазинах. Вони, мовляв, бояться отримати неякісний товар, а то й просто підробку...
Проте представники інтернет-торгівлі теж непохитні: вони визнають ідею добровільної сертифікації такою, що містить багато підпунктів та нюансів, які, у свою чергу, потребують детального розгляду для формування в подальшому критеріїв оцінки діяльності.
А тим часом у країнах Європейського Союзу подібна добровільна сертифікація дуже поширена. Також на Заході існує практика незалежного споживчого тестування, що є досить непоганим, а головне — дієвим рішенням. Існування таких засобів, за словами експертів, іде на користь як самим фірмам, так і покупцям, адже допомагає зорієнтуватися в немалій кількості товарів та порядності продавців.
