Стан економіки держави завжди був, є і, мабуть, буде надто заполітизованим питанням... Проте діаметрально протилежні думки й шляхи розвитку вітчизняної економіки висловлюють не тільки політики, що, залежно від «сторони барикад», зацікавлені в позитивних чи, відповідно, негативних оцінках. У своїх прогнозах стосовно теперішнього й майбутнього економіки України нечасто знаходять спільну мову й експерти галузі, щодо деяких питань навіть висловлюючи зовсім протилежні думки. Проте на що з їхніх головних аргументів має зважати суспільство, якому, зрозуміло, хочеться мати об’єктивну інформацію, а не популістські політичні вислови?
«Багатьма офіційними особами декларується, що нема чого хвилюватися, мовляв, продовжується економічне зростання, уповільнюється інфляція й подібне. Але якщо ми спробуємо подивитися на ситуацію з боку загальних характеристик (сукупна пропозиція і сукупний попит), то побачимо, що в Україні спостерігаються надзвичайно негативні тенденції», — акцентує директор Інституту трансформації суспільства, професор, завідувач кафедри міжнародної економіки та підприємництва Національної академії управління Олег Соскін на засіданні Українського клубу економістів. Він, зокрема, відзначає такі негативні процеси в українській економіці, як скорочення інвестицій, очікування від’ємного сальдо платіжного балансу тощо.
Наступні аргументи Соскіна — це зменшення на 20% продажу автомобілів у травні, практичне зупинення ринку житла, падіння акцій на фондовому ринку України тощо. Тобто експерт робить невтішний висновок: «Ми бачимо, що «сповзаємо» в системну кризу... Українська економіка — транзитивна, перехідна. В неї є три сектори: офіційна економіка (близько 35% всієї економіки), неофіційна, тіньова економіка (50%) і так звана натуральна економіка (15%), де продукт праці не приймає форму товару... У нас зараз немає економічного зростання, лише його залишки. За рахунок чого відбувається економічне зростання? Це коли життя кожного пересічного українського громадянина стає більш заможним. Отже, економічне зростання в країні є тоді, коли є економічне зростання дрібної та середньої національної буржуазії, яка використовує власну працю на своїх власних засобах виробництва. Сьогодні в Україні ця верства звужується. І це катастрофа. І те, що впав продаж автомобілів на 20% у порівнянні з травнем, те, що стоїть ринок житла, те, що люди стали менше купувати, — це означає, що економічне зростання фактично припиняється. І треба думати, що зараз потрібно негайно робити, щоб ми від стагнації не впали в яму. Сьогодні це має бути головним завданням уряду, Президента, Нацбанку і Верховної Ради».
Однак, на щастя для панівної частини суспільства, є і оптимістичніша точка зору... «Я з 90% того, що сказав Олег Соскін, не згодний, — заявив керівник групи радників голови Національного банку України Валерій Литвицький на тому ж таки засіданні Клубу та додав своїх аргументів: — Я з лютого говорив про те, що інфляція буде уповільнюватися, — вона й уповільнюється, я говорив, що економічне зростання буде прискорюватися, — воно і прискорюється». При цьому, за словами Литвицького, інфляція уповільнюється різко, а економічне зростання відбувається помірковано.
«Ситуація така: номінальний ВВП за січень—квітень — 47,6%. У минулому році за цей період — 40,3%. Це при тому, що реальний ВВП не 7,9%, як було, а 6,4%. Але ціни зросли не на 18%, як рік тому, а на 33%. Номінально ВВП зростає швидше, ніж у минулому році. Як це впливає на динаміку реальних доходів? За п’ять місяців минулого року інфляція була 1,9%, у цьому році — 14,6%. Здавалося б, за цих умов доходи мали б зростати повільніше, ніж у минулому році, але за рахунок того, що було таке сильне підвищення номінальних доходів (на 46%), навіть така інфляція ще не «з’їла» динаміку зростання. Іде уповільнення реальних доходів. Висновок такий: якщо ми не візьмемо під контроль інфляцію, то цей інфляційний податок врешті-решт може перевагу зростання реальних доходів уповільнити. Але головна проблема, що уповільнюється динаміка інвестицій, а інвестиції — це середні і довгострокові перспективи. Ми можемо сьогодні мати більш високу динаміку реальних доходів, але тоді в наступні роки буде уповільнення. Питання в тому, що ми хочемо: жити сьогодні на високому рівні споживання, але завтра за це заплатити уповільненням середньострокових перспектив, або сьогодні більш помірковано зростати у споживанні, але мати перспективу довгих років зростання?» — риторично запитує Литвицький.
Тобто, хоч би як намагалися «прості смертні» дізнатися об’єктивну експертну думку щодо загальних справ економіки, завжди знайдеться думка «на вибір». Хоча, як показала веб-конференція Українського клубу економістів, більшість тих, хто запитував експертів через iнтернет, на жаль, можна зачислити до песимістів... Адже звичайний пересічний громадянин оцінює економіку насамперед за рівнем своєї зарплати та цінами в магазинах чи на ринках. Останні ж поки викликають лише песимістичні настрої. Оптимізм же може викликати тільки добрі перспективи наших галузей, щодо яких експерти, на жаль, часто не мають спільної думки...
