24 червня депутати Палати представників Національних зборів Білорусі прийняли в другому читанні проект закону «Про засоби масової інформації». Рівно тиждень потому пройшло перше читання цього законопроекту. Причому, за часом обговорення — півгодини — останнє можна сміливо вносити до Книги рекордів Гіннесса.
Проте не це найцікавіше щодо цього дійсно резонансного проекту закону. Згідно з ним порядок поширення інтернет-ЗМІ регламентуватиметься урядовими актами, а кореспонденти іноземних засобів масової інформації зможуть працювати в Білорусі лише після відповідної акредитації. Крім того, можливості закриття різних засобів масової інформації тільки розширяться.
Мало хто сумнівається в тому, що даний проект закону дуже оперативно пройде дві стадії, які залишилися до його остаточної фази перетворення на закон — Раду республіки і президента Білорусі.
Білоруська асоціація журналістів (БАЖ) закликала провести 25 червня «час мовчання». Дана авторитетна організація пропонує всім, хто «небайдужий до проблеми доступу до інформації та її поширення», розмістити на своїх інтернет-ресурсах чорні банери — «як символ похованої в Овальній залі свободи слова», а також не оновлювати сайти, не робити записів у блогах (інтернет-щоденниках) з 12.00 до 13.00.
У зверненні БАЖу говориться, що «таким чином ми висловлюємо протест проти екстреного прийняття закону про ЗМІ без проведення громадських слухань і міжнародної експертизи, даємо усвідомити користувачам байнету, що загроза закриття численних новинних ресурсів, джерел незалежної інформації в мережі зараз як ніколи реальна».
На думку асоціації, поквапливість прийняття закону «свідчить про його репресивно-обмежувальну спрямованість».
За словами ж голови Постійної комісії з прав людини, національних відносин і засобів масової інформації Палати представників Національних зборів Юрія Кулаковського, даний закон про ЗМІ дозволить створити дієвий механізм реєстрації діяльності ЗМІ з урахуванням позитивного зарубіжного досвіду і правового регулювання, заповнити пропуски чинного законодавства в сфері масової інформації, вирішити практичні проблеми, які виникають у правозастосовній діяльності державних органів.
Заступник глави Адміністрації президента Наталя Петкевич 16 червня на розширеному засіданні цієї ж комісії Палати представників взагалі сильно здивувалася, «чому законопроект про засоби масової інформації наробив багато галасу, чому робляться зауваження про його недемократичність, жорсткість».
«Залізна леді» білоруського істеблішменту переконана, що прийняття закону не приурочене до якоїсь дати: «Щоб не було інсинуацій, що закон приймається під вибори, в ньому прописано, що він набере чинності тільки за шість місяців після опублікування. Законопроект також не наступає на опозиційні ЗМІ. У них буде шість місяців, щоб навчитися працювати на інших умовах, причому ці умови не нові, оскільки законопроект закріплює сьогоднішню практику».
Тим часом, 24 червня стартувала парламентська виборча кампанія в країні, а 28 вересня вже повинні пройти вибори в дві палати білоруського вищого законодавчого органу влади — Палату представників і Раду республіки.
Багато які білоруські незалежні аналітики вважають, що саме наближення цієї кампанії визначило оперативне проходження відразу в двох читаннях такого серйозного законопроекту.
Відомий політолог Володимир Мацкевич у спеціальному коментарі для газети «День» сказав, що такі основоположні для будь-якої країни закони, які зачіпають конституційні права громадян, не повинні прийматися парламентом ні в перші, ні в останні півроку його діяльності. — Звичайно, відчувається оперативна прив’язка даного законопроекту, пов’язана з майбутніми парламентськими виборами. Адже він розроблявся вже давно. Можновладці подивилися на мляву реакцію з боку білоруського суспільства на подібний проект закону, й вирішили діяти саме тепер дуже оперативно. Проте новий закон про ЗМІ не так регулює їхню діяльність, як узаконює теперішній статус-кво білоруських незалежних ЗМІ. Єдиний дійсно новий момент цього закону полягає в тому, що, судячи з усього, дуже скоро всі електронні ЗМІ потраплять під тотальний контроль держави.
Хоча й заявила публічно днями Наталя Петкевич, що інтернет контролювати неможливо, багато які власники порталів «синьоокої» вже збираються йти з білоруської доменної зони...
Депутат Верховної Ради 13 го скликання, заступник голови Громадянської партії Людмила Грязнова переконана, що форсованим прийняттям нового проекту закону про ЗМІ влада хоче підстрахувати напередодні чергової виборчої кампанії в Білорусі. — Згідно з новим законопроектом за «поширення недостовірної інформації, яка може заподіяти шкоду державним і громадським інтересам» можна зазнати відповідальності у встановленому порядку. Таким чином, недвозначно «натякають» і журналістам незалежних видань і опозиційним політикам, щоб вони не сильно старалися в неминучій критиці підсумків майбутніх парламентських виборів.
А від результатів останніх залежить — не багато не мало — рівень стосунків зі США і країнами Євросоюзу. Сполучені Штати Америки вустами своїх офіційних представників уже неодноразово заявляли, що в разі недемократичності результатів виборів до білоруського парламенту економічні санкції щодо Білорусі можуть бути розширені. Євросоюз також покладає великі надії на ці вибори. Саме від торгівлі з Європейським Союзом Білорусь отримує під сорок відсотків своєї зовнішньоторговельної виручки. Саме з ним зв’язуються надії білоруського керівництва на отримання солідних кредитів і різних інноваційних проектів.
Але ось яка невдача, білоруська влада, бажаючи «продемонструвати і Заходу, і Росії, як треба провести вибори» (з нещодавнього інтерв’ю О. Лукашенка газеті «Комсомольская правда»), цілком ймовірно, взяли не ту ноту, приймаючи новий проект закону про ЗМІ, який окремі незалежні ЗМІ вже назвали «драконівським».
P.S. Рада Європи в доступному для огляду майбутньому збирається оцінити, наскільки відповідає міжнародним стандартам новий білоруський закон про ЗМІ. Про це було заявлено в Страсбурзі на засіданні підкомітету з мас- медіа Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).
