У неділю в Колонному залі Національної філармонії звучала музика XVIII століття.
Послухати скарби нотної колекції Розумовських запросила меломанів художній керівник камерного ансамблю «Контрасти Київ-класік» Євгенія Басалаєва. Це вже чотирнадцятий елітний вечір камерної музики в міжнародному проекті піаністки і перший концерт з історичною тематикою. Наступного року виконується 300 років від дня народження Кирила Розумовського — гетьмана України і відомого колекціонера. Подейкують, що стос нот, куплений ним в Європі, коштував стільки, скільки карета з конями, упряжкою і дівкою-служницею на додачу... Тоді музичні твори тиражувалися не простим набором, а гравіюванням. Важко зараз визначити його вартість. Це міг би вирішити тільки аукціон. Скажімо, рукопис симфонії Бетховена пішов з молотка за 3 млн. доларів.
Один із синів гетьмана — Андрій Розумовський, будучи дипломатом в Європі, виявив себе не тільки як успішний політик, музикант, але і як меценат. Працюючи в Австрії, він створив перший струнний квартет в Європі. Там познайомився і потоваришував із Моцартом, Гайдном, Бетховеном. Допоміг дістати музичну освіту Крістофу Глюку і навіть спонсурував творчість Бетховена, а композитор на подяку за це присвятив йому один з своїх творів. Із Відня, де був тоді музичний центр Європи, Андрій також привіз в Україну колекцію нот.
Частину цієї колекції Євгенія Басалаєва розшукала в Національній бібліотеці ім. В. Вернадського, а допомогла їй це зробити зав. відділом формування музичного фонду цієї бібліотеки Лариса Івченко. До Києва ноти потрапили 1919 року (правда, не все — частина їх опинилася в Харкові), а до цього майже сто років вони були законсервовані в Яготині.
— Ноти дуже добре збереглися, — розказала піаністка. — Можливо, тому, що були записані на папері, зробленому з тканини. На деяких сторіночках залишилися краплі воску від свічок. Партитури як такої не було. Були тільки ноти, написані окремо для клавесина, скрипки або віолончелі. Доводилося вираховувати такти на слух. Дуже хотілося зберегти атмосферу того часу, дух доби. Тому деякі твори звучать на клавесині, як це задумано авторами. Хоча на цьому інструменті грати важче — і клавіші набагато вужчі, і білі з чорними на різних місцях.
Твори і їх послідовність Євгенія Басалаєва добирала на свій смак. Піаністка, щоб передати дух минулого, одягла чорну сукню, стилізовану під XVIII століття, яку спеціально для цього виступу створила дизайнер Ольга Андрєєва. Музика, що струмує, як промінь світла, з витіюватими переливами і примхливими красотами, немов переносила публіку у світські салони Відня, куди тягнулася аристократія для розваг, де виблискувала золота молодь, потопаючи в розкошах на балах і урочистих прийомах. Це трепетне милування красою звуків, їхніми напівтонами, характерною для барокового стилю, виконавці ансамблю «Контрасти Київ-класік» передали дуже точно. І хоч музика досить складна, вона звучала у виконанні Євгенії Басалаєвої і її музикантів легко, була добрана дуже гармонійно. Швидкі мелодії змінялися таємничими, немов криштальними, емоційні — ніжними і трепетними. Прозвучав і твір романтичної епохи для фортепіано і скрипки в обробці самої Басалаєвої.
