Заходи у форматі проведення Року України в Казахстані, що починаються поточного календарного року, ініціюють український політикум і громадськість пильніше вдивлятися у внутрішні процеси, що відбуваються в наших казахстанський партнерів. У зв’язку з цим особливо цікаво звернути увагу на змістовний бік щорічного послання президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, з яким він звернувся до казахстанського народу 6 лютого 2008 року, оскільки в цьому документі викладена системна програма розвитку країни — її економіки і суспільства на найближчі роки. Вважаю, що обрані під «українським кутом зору» фрагменти цього документа дають можливість побачити найбільш значущі позиції казахстанського керівництва з питань урегулювання дуже складних проблем, пов’язаних із розвитком національної економіки та їх оптимізації. Не менш важливим, як на мене, й на це я хотів би особливо звернути увагу українських ділових кіл, є те, що у форматі «Року України в Казахстані» перед ними відкриваються вельми привабливі перспективи співпраці в реалізації казахстанських економічних проектів.
У посланні конкретизуються завдання, які належить вирішити країні за найближчі три роки. Зокрема, новий трирічний бюджет має забезпечити збільшення (до 2012 року відносно 2007 року) середніх розмірів пенсій у 2,5 разу, а також заробітної плати працівникам бюджетної сфери з поетапним її наближенням до подвійного рівня до 2012 року. Крім того, планується збільшення розмірів державної соціальної допомоги та спеціальної державної допомоги з 2009 року — в середньому щорічно на 9%.
2009 року планується збільшити щорічну квоту для репатріації на історичну Батьківщину етнічних казахів, довівши їхню кількість до 20 тисяч родин на рік.
На початку свого послання казахський президент звернув увагу на те, що «в умовах погіршення кон’юнктури світової економіки країна повинна активізувати внутрішні інвестиційні ресурси із зростаючою роллю державних холдингів, інститутів розвитку, соціально-підприємницьких корпорацій (СПК)». У контексті зазначеного завдання перед урядом Казахстану постають першочергові завдання з оптимізації діяльності нафто- й газовидобувного сектору, щоб посилити позиції держави як впливового й відповідального учасника міжнародних нафтових і енергетичних ринків. Перші кроки в цьому напрямку були зроблені минулого (2007) року, коли влада збільшила казахстанську частку в освоєнні нафтових родовищ Кашаган, Кумколь, вугільного розрізу «Богатир».
Для розвитку згаданого напрямку зі збільшення частки Казахстану у видобутку корисних копалин державному холдингу «Самрук» і регіональному СПК було доручено вжити конкретних заходів для ефективного розвитку та підвищення конкурентоспроможності гірничо-металургійної галузі, а також вирішити питання розвідки нових родовищ.
Друге завдання, на якому акцентує увагу документ, полягає в інфраструктурному забезпеченні основних секторів економіки. Передусім у секторі електроенергетики й системі логістики, які сьогодні, як висловився Н. Назарбаєв, явно «не встигають» за розвитком економіки країни, а також у проектуванні будівництва атомної електростанції в місті Актау в жорсткій прив’язці до впровадження енергозберігаючих і екологічно чистих технологій.
Відповідно до довгострокових планів розвитку, Казахстан ухвалив рішення розпочати практичну реалізацію наймасштабнішого в Казахстані транспортно-комунікаційного проекту — трансконтинентального коридора «Західна Європа — Західний Китай», який пройде через південні області й через Актобе вийде на Росію й Україну.
Сьогодні в Казахстані розглядається понад 100 проектів, що претендують бути «проривними». Серед них — будівництво третього Жанажольського газопереробного заводу; гірничо-збагачувальних комбінатів і мідеплавильного заводу в Актюбінській області; завершення будівництва алюмінієвого заводу та заводу з виробництва хлору й каустичної соди в Павлодарській області; організація сортопрокатного виробництва й виробництва металургійного кремнію в Карагандинській області й багато інших масштабних проектів.
Найближчим часом планується розпочати будівництво першого інтегрованого газово- хімічного комплексу в місті Атирау, наступного (2009) року — газопереробного заводу на базі родовища Карачаганак; нового алюмінієвого заводу в Кустанайську; шинного комплексу в місті Астана; розвиток логістичних центрів у містах Астана й Алмати, а також створення виробництва з переробки полікристалічного кремнію.
За останні п’ять років, завдяки підтримці держави, досягнуто помітних результатів у розвитку аграрного сектору. Валова продукція сільського господарства країни зросла з 2002 року майже вдвічі, а обсяг інвестицій збільшився більше ніж утричі. Запровадження з 2004 року обов’язкового страхування урожаю в рослинництві дозволило фермерам отримувати гарантований прибуток навіть у несприятливі для високих урожаїв роки. Вжиті заходи сприяли майже чотириразовому зростанню загального товарообігу в сільському господарстві, що перевищило позначку в $4 млрд.
Для подальшого розвитку агропромислового комплексу Казахстану планується значно збільшити залучення інвестицій в сільське господарство, харчову промисловість, птахівництво й тваринництво, що будуть спрямовані на розвиток і модернізацію матеріальної бази галузі. У зв’язку з цим, залучення українських інвестицій, так само, як і українських фахівців і технологічних ліній, є для Казахстану більше, ніж бажаним.
Особливу місію в забезпеченні ефективності й конкурентоспроможності національної економіки має здійснити новостворене Агентство із захисту конкуренції, до компетенції якого входитиме боротьба з ціновими змовами, несумлінною конкуренцією, а також з можливими зловживаннями суб’єктів ринку своїм домінуючим і монопольним становищем.
З огляду на зростаючі інфляційні процеси, що посилюються тиском з боку глобальних тектонічних змін у світовій економіці, пропонуються ретельно зважені, адекватні дії для мінімізації негативних наслідків з боку уряду.
На думку президента Казахстану, головною метою адміністративної реформи, оголошеної як програма з удосконалення управлінської системи, має стати підвищення ефективності та результативності роботи всіх рівнів і інститутів управлінського апарату, що прямо пов’язано з новою кадровою політикою.
З наступного року, вперше в історії країни, базою нової системи державного бюджетного планування стане трирічний бюджет. Для цього уряду вже поточного року слід розробити новий бюджетний кодекс.
Забезпечення соціального благополуччя має бути спрямоване на підвищення якості життєдіяльності населення країни. У цьому полягає головне завдання науково-освітньої, природоохоронної інфраструктур, а також інфраструктури охорони здоров’я будь-якої країни.
Щоб адекватно оцінювати досягнуті результати й підвищити ефективність управління й витрачання державних коштів, уряду поручається проведення цілеспрямованого аудиту державних коштів, що виділяються у широкому комплексі основних соціально-економічних програм.
Сьогодні Казахстан вийшов на якісно новий рівень міжнародного визнання. Переконливим свідченням цього стало рішення про головування Казахстану в Організації з безпеки й співпраці в Європі 2010 року. У зв’язку з цим перед країною постало завдання розробити спеціальну програму «Шлях до Європи», яка має сприяти розширенню й оптимізації економічного співробітництва, залученню технологій і досвіду управління, вдосконаленню відповідно до світових стандартів законодавчої бази, розробці стратегічного бачення свого головування в ОБСЄ, що базується на таких засадах:
— пошук спільних основоположних інтересів;
— розуміння необхідності пошуку компромісів щодо всіх, навіть найгостріших питань;
— зміцнення позицій в ролі активного учасника міжнародної коаліції у боротьбі з міжнародним тероризмом і релігійним екстремізмом;
— модернізація й бойова підготовка казахстанської армії.
У зв’язку з цим виникає необхідність у створенні професійного військового й управлінського корпусу збройних сил, що відповідає сучасним викликам безпеки. А це, у свою чергу, веде до зміцнення науково-методичної бази військових училищ середнього й вищого ступенів, де досвід українських військово- освітніх установ може бути запитаний нашими казахстанськими партнерами.
Читаючи послання президента Казахстану «з олівцем у руках», я з цікавістю (й задоволенням!) зауважував, що реалізація запланованих програм майже за всіма своїми позиціями й пунктами збігається з потенційними можливостями української сторони виступити з взаємовигідними пропозиціями про спільну діяльність для її реалізації.
У контексті сказаного для плідної співпраці між двома країнами слід виявити політичну волю й детально прораховані дії для реалізації спільних заходів. І проведення такого масштабного заходу, як Рік України в Казахстані, може стати надзвичайно своєчасним і важливим імпульсом для реалізації взаємовигідних ініціатив як з боку України, так і з боку наших казахстанський партнерів.
