Не встигли українці оговтатися від парламентських виборів у вересні 2007 року, як політичні сили, за словами експертів, починають готувати їх до нових виборчих змагань — до боротьби за президентство. Наскільки українці готові до чергового випробування, які рейтинги довіри населення до державних та соціальних інституцій, як громадяни оцінюють стан демократії в Україні, які їхні очікування від вересневих та наступних виборів — ці та інші питання з’ясовувалися у ході загальнонаціонального опитування «Громадська думка населення України — грудень 2007 року» (опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» та фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс» протягом 5—18 грудня).
За даними дослідження, після вересневих виборів 49% населення України вважає, що все, що відбувається в державі, рухається у хибному напрямі. Але експерти оцінюють цю цифру як позитивну, бо у передвиборному вересневому опитуванні у хибності курсу України були переконані понад 60% респондентів.
— Щодо балансу довіри- недовіри населення до політичних інституцій, то за останні півроку рейтинг довіри до Верховної Ради України незначним чином зріс (з 26% у червні 2006 року до 29% у новообраної ВР), але він все одно залишається низьким, — зазначив керівник фірми «Юкрейніан соціолоджі сервіс» Олександр Вишняк. — Порівняно з червнем 2006 року, незмінним залишився рівень довіри Президентові України, хоча дещо зменшилася частка тих, хто йому переважно не довіряє, але частка прихильників так і не зросла. Серед інших органів державної влади найбільше громадяни не довіряють правоохоронним органам: міліції (баланс довіри-недовіри становить — 38%), судам (-37%) та прокуратурі (-30%). Такі цифри викликають занепокоєння, бо свідчать про кризу довіри до всієї правоохоронної системи. Це припущення підтверджують дані, що останнім часом громадяни України почали більше довіряти засобам масової інформації (54%) та церкві (73%). З усіх державних (але не політичних) інституцій досить високий рівень довіри, за даними опитування, тільки до Збройних сил України.
Складніше за останні півтора року аналізувати рівень довіри до провідних політичних діячів, переконаний О. Вишняк, адже зі списку лідерів, за якими вивчався протягом попередніх років рівень довіри, вибули екс-спікер Олександр Мороз та екс-прем’єр Юрій Єхануров, а в 2007 році до списку додалися лідери блоку НУ-НС Юрій Луценко та В’ячеслав Кириленко, а також повернувся до списку Володимир Литвин. Наразі найбільший рівень довіри має Віктор Янукович — 41%. Однак за рівнем персональної довіри з ним практично зрівнялася Юлія Тимошенко — 40%. Такі дані соціологи отримали до її обрання прем’єр-міністром. Усі інші політики суттєво відстають від лідерів за рівнем загальної та повної довіри.
Експерти зазначають, що нинішні політичні коаліції і протистояння варто розглядати крізь перспективу чергових чи позачергових виборів президента України.
— А ситуація у цій сфері постійно змінюється, — продовжив Олександр Вишняк. — Нині, як і рік чи півроку тому, безперечний лідер на президентських виборах один — Віктор Янукович. За даними соціологічного дослідження, він випереджає Віктора Ющенка на 14%, а Юлію Тимошенко — на 10%. Але Янукович не має шансів стати президентом одразу в першому турі виборів, набравши 50% голосів. Якраз другий тур може принципово змінити ситуацію. Питання тільки в тому, хто стане конкурентом Януковича. Після розпуску Верховної Ради рейтинг вибору Ющенка, як і Януковича, зріс і він повернув собі добрі шанси на другу позицію за президентським рейтингом. Але парламентські вибори знову змінили ситуацію. Успішна виборча кампанія дала змогу Юлії Тимошенко не тільки повернути собі другу позицію серед виборців, але майже на 10% відірватися від нинішнього Президента.
Наразі фахівців турбує інше. Лише 35% респондентів вбачають у виборах прояв демократичності політичної системи України. На думку Олександра Вишняка, це зумовлено тим, що більшість населення (47%) не вважає вибори реальним механізмом впливу громадян на владу. Серед основних причин цього явища респонденти називають невиконання народними обранцями своїх обіцянок (44%) та відсутність постійного громадського контролю за діяльністю влади (34%). Основні позитиви виборів як демократичного механізму впливу на владу населення бачить у тому, що на виборах люди дають оцінку діям влади (42%) та обирають людей, які найкраще зможуть керувати країною (38%).
Такі дані є свідченням того, що громадяни України не відчувають власної спроможності впливати на владу, тому оцінюють рівень демократичного розвитку України (за 10- бальною шкалою, де «1» — диктаторський режим, а «10» — повна демократія) всього у 4,98 бала, тоді як ще в червні 2007 року цей показник становив 5,26 бала. Соціологи доходять висновку, що за роки незалежності в українців сформувалася певна електоральна культура виборів, змінити яку не так легко. Тому нині українці очікують не політичних гасел та обіцянок, а конкретних дій.
